Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
EVERY wise woman buildeth her house: but the foolish plucketh it down with her hands.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
He that walketh in his uprightness feareth the Lord: but he that is perverse in his ways despiseth him.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
In the mouth of the foolish is a rod of pride: but the lips of the wise shall preserve them.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Where no oxen are, the crib is clean: but much increase is by the strength of the ox.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
A faithful witness will not lie: but a false witness will utter lies.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
A scorner seeketh wisdom, and findeth it not: but knowledge is easy unto him that understandeth.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Go from the presence of a foolish man, when thou perceivest not in him the lips of knowledge.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
The wisdom of the prudent is to understand his way: but the folly of fools is deceit.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
Fools make a mock at sin: but among the righteous there is favour.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
The heart knoweth his own bitterness; and a stranger doth not intermeddle with his joy.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
The house of the wicked shall be overthrown: but the tabernacle of the upright shall flourish.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way which seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Even in laughter the heart is sorrowful; and the end of that mirth is heaviness.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
The backslider in heart shall be filled with his own ways: and a good man shall be satisfied from himself.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
The simple believeth every word: but the prudent man looketh well to his going.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
A wise man feareth, and departeth from evil: but the fool rageth, and is confident.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
He that is soon angry dealeth foolishly: and a man of wicked devices is hated.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
The simple inherit folly: but the prudent are crowned with knowledge.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
The evil bow before the good; and the wicked at the gates of the righteous.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
The poor is hated even of his own neighbour: but the rich hath many friends.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
He that despiseth his neighbour sinneth: but he that hath mercy on the poor, happy is he.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Do they not err that devise evil? but mercy and truth shall be to them that devise good.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
In all labour there is profit: but the talk of the lips tendeth only to penury.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
The crown of the wise is their riches: but the foolishness of fools is folly.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
A true witness delivereth souls: but a deceitful witness speaketh lies.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
In the fear of the Lord is strong confidence: and his children shall have a place of refuge.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
The fear of the Lord is a fountain of life, to depart from the snares of death.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
In the multitude of people is the king’s honour: but in the want of people is the destruction of the prince.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
He that is slow to wrath is of great understanding: but he that is hasty of spirit exalteth folly.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
A sound heart is the life of the flesh: but envy the rottenness of the bones.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
He that oppresseth the poor reproacheth his Maker: but he that honoureth him hath mercy on the poor.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
The wicked is driven away in his wickedness: but the righteous hath hope in his death.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Wisdom resteth in the heart of him that hath understanding: but that which is in the midst of fools is made known.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
Righteousness exalteth a nation: but sin is a reproach to any people.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
The king’s favour is toward a wise servant: but his wrath is against him that causeth shame.
