Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
A wise woman buildeth her house: but the foolish will pull down with her hands that also which is built.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
He that walketh in the right way, and feareth God, Cis despised by him that goeth by an infamous way.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
In the mouth of a fool is the rod of pride: but the lips of the wise preserve them.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Where there are no oxen, the crib is empty: but where there is much corn, there the strength of the ox is manifest.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
A faithful witness will not lie: but a deceitful witness uttereth a lie.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
A scorner seeketh wisdom, and findeth it not: the learning of the wise is easy.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Go against a foolish man, and he knoweth not the lips of prudence.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
The wisdom of a. discreet man is to understand his way: and the imprudence of fools erreth.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
A fool will laugh at sin, but among the just grace shall abide.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
The heart that knoweth the bitterness of his own soul, in his joy the stranger shall not intermeddle.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
The house of the wicked shall be destroyed: but the tabernacles of the just shall flourish.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way which seemeth just to a man: but the ends thereof lead to death.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Laughter shall be mingled with sorrow, and mourning taketh hold of the end of joy.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
A fool shall be filled with his own ways, and the good man shall be above him.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
The innocent believeth every word: the discreet man considereth his steps. No good shall come to the deceitful son: but the wise servant shall prosper in his dealings, and his way shall be made straight.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
A wise man feareth and declineth from evil: the fool leapeth over and is confident.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
The impatient man shall work folly: and the crafty man is hateful.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
The childish shall possess folly, and the prudent, shall look for knowledge.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
The evil shall fall down before the good: and the wicked before the gates of the just.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
The poor man shall be hateful even to his own neighbour: but the friends of the rich are many.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
He that despiseth his neighbour, sinneth: but he that sheweth mercy to the poor, shall be blessed. He that believeth in the Lord, loveth mercy.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
They err that work evil: but mercy and truth prepare good things.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
In much work there shall be abundance: but where there are many words, there is oftentimes want.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
The crown of the wise is their riches: the folly of fools, imprudence.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
A faithful witness delivereth souls: and the double dealer uttereth lies.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
In the fear of the Lord is confidence of strength, and there shall be hope for his children.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
The fear of the Lord is a fountain of life, to decline from the ruin of death.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
In the multitude of people is the dignity of the king: and in the small number of people the dishonour of the prince.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
He that is patient, is governed with much wisdom: but he that is impatient, exalteth his folly.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
Soundness of heart is the life of the flesh: but envy is the rottenness of the bones.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
He that oppresseth the poor, upbraideth his Maker: but he that hath pity on the poor, honoureth him.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
The wicked man shall be driven out in his wickedness: but the just hath hope in his death.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
In the heart of the prudent resteth wisdom, and it shall instruct all the ignorant.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
Justice exalteth a nation: but sin maketh nations miserable.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
A wise servant is acceptable to the king: he that is good for nothing shall feel his anger.
