Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
Wisdom is building her house, but the foolish woman is pulling it down with her hands.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
He who goes on his way in righteousness has before him the fear of the Lord; but he whose ways are twisted gives him no honour.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
In the mouth of the foolish man is a rod for his back, but the lips of the wise will keep them safe.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Where there are no oxen, their food-place is clean; but much increase comes through the strength of the ox.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
A true witness does not say what is false, but a false witness is breathing out deceit.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
The hater of authority, searching for wisdom, does not get it; but knowledge comes readily to the open-minded man.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Go away from the foolish man, for you will not see the lips of knowledge.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
The wisdom of the man of good sense makes his way clear; but the unwise behaviour of the foolish is deceit.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
In the tents of those hating authority there is error, but in the house of the upright man there is grace.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
No one has knowledge of a man's grief but himself; and a strange person has no part in his joy.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
The house of the sinner will be overturned, but the tent of the upright man will do well.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way which seems straight before a man, but its end is the ways of death.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Even while laughing the heart may be sad; and after joy comes sorrow.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
He whose heart is turned away will have the reward of his ways in full measure; but a good man will have the reward of his doings.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
The simple man has faith in every word, but the man of good sense gives thought to his footsteps.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
The wise man, fearing, keeps himself from evil; but the foolish man goes on in his pride, with no thought of danger.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
He who is quickly angry will do what is foolish, but the man of good sense will have quiet.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
Foolish behaviour is the heritage of the simple, but men of good sense are crowned with knowledge.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
The knees of the evil are bent before the good; and sinners go down in the dust at the doors of the upright.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
The poor man is hated even by his neighbour, but the man of wealth has numbers of friends.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
He who has no respect for his neighbour is a sinner, but he who has pity for the poor is happy.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Will not the designers of evil come into error? But mercy and good faith are for the designers of good.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
In all hard work there is profit, but talk only makes a man poor.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
Their wisdom is a crown to the wise, but their foolish behaviour is round the head of the unwise.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
A true witness is the saviour of lives; but he who says false things is a cause of deceit.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
For him in whose heart is the fear of the Lord there is strong hope: and his children will have a safe place.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
The fear of the Lord is a fountain of life, by which one may be turned from the nets of death.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
A king's glory is in the number of his people: and for need of people a ruler may come to destruction.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
He who is slow to be angry has great good sense; but he whose spirit is over-quick gives support to what is foolish.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
A quiet mind is the life of the body, but envy is a disease in the bones.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
He who is hard on the poor puts shame on his Maker; but he who has mercy on those who are in need gives him honour.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
The sinner is overturned in his evil-doing, but the upright man has hope in his righteousness.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Wisdom has her resting-place in the mind of the wise, but she is not seen among the foolish.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
By righteousness a nation is lifted up, but sin is a cause of shame to the peoples.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
The king has pleasure in a servant who does wisely, but his wrath is against him who is a cause of shame.
