Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
Every wise woman builds her house, but a foolish one tears it down with her own hands.
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
He who walks in uprightness fears the LORD, but the one who is devious in his ways despises Him.
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
The proud speech of a fool brings a rod to his back, but the lips of the wise protect them.
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
Where there are no oxen, the manger is empty, but an abundant harvest comes through the strength of the ox.
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
An honest witness does not deceive, but a dishonest witness pours forth lies.
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
A mocker seeks wisdom and finds none, but knowledge comes easily to the discerning.
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
Stay away from a foolish man; you will gain no knowledge from his speech.
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
The wisdom of the prudent is to discern his way, but the folly of fools deceives them.
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
Fools mock the making of amends, but goodwill is found among the upright.
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
The heart knows its own bitterness, and no stranger shares in its joy.
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
The house of the wicked will be destroyed, but the tent of the upright will flourish.
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way that seems right to a man, but its end is the way of death.
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
Even in laughter the heart may ache, and joy may end in sorrow.
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
The backslider in heart receives the fill of his own ways, but a good man is rewarded for his ways.
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
The simple man believes every word, but the prudent man watches his steps.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
A wise man fears and turns from evil, but a fool is careless and reckless.
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
A quick-tempered man acts foolishly, and a devious man is hated.
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
The simple inherit folly, but the prudent are crowned with knowledge.
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
The evil bow before the good, and the wicked at the gates of the righteous.
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
The poor man is hated even by his neighbor, but many are those who love the rich.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
He who despises his neighbor sins, but blessed is he who shows kindness to the poor.
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
Do not those who contrive evil go astray? But those who plan goodness find loving devotion and faithfulness.
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
There is profit in all labor, but mere talk leads only to poverty.
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
The crown of the wise is their wealth, but the effort of fools is folly.
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
A truthful witness saves lives, but one who utters lies is deceitful.
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
He who fears the LORD is secure in confidence, and his children shall have a place of refuge.
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
The fear of the LORD is a fountain of life, turning a man from the snares of death.
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
A large population is a king’s splendor, but a lack of subjects is a prince’s ruin.
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
A patient man has great understanding, but a quick-tempered man promotes folly.
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
A tranquil heart is life to the body, but envy rots the bones.
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
Whoever oppresses the poor taunts their Maker, but whoever is kind to the needy honors Him.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
The wicked man is thrown down by his own sin, but the righteous man has a refuge even in death.
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
Wisdom rests in the heart of the discerning; even among fools she is known.
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
Righteousness exalts a nation, but sin is a disgrace to any people.
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
A king delights in a wise servant, but his anger falls on the shameful.
