Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
智慧妇人建立家室； 愚妄妇人亲手拆毁。
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
行动正直的，敬畏耶和华； 行事乖僻的，却藐视他。
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
愚妄人口中骄傲，如杖责打己身； 智慧人的嘴必保守自己。
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
家里无牛，槽头干净； 土产加多乃凭牛力。
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
诚实见证人不说谎话； 假见证人吐出谎言。
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
亵慢人寻智慧，却寻不着； 聪明人易得知识。
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
到愚昧人面前， 不见他嘴中有知识。
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
通达人的智慧在乎明白己道； 愚昧人的愚妄乃是诡诈。
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
愚妄人犯罪，以为戏耍； 正直人互相喜悦。
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
心中的苦楚，自己知道； 心里的喜乐，外人无干。
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
奸恶人的房屋必倾倒； 正直人的帐棚必兴盛。
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
有一条路，人以为正， 至终成为死亡之路。
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
人在喜笑中，心也忧愁； 快乐至极就生愁苦。
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
心中背道的，必满得自己的结果； 善人必从自己的行为得以知足。
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
愚蒙人是话都信； 通达人步步谨慎。
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
智慧人惧怕，就远离恶事； 愚妄人却狂傲自恃。
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
轻易发怒的，行事愚妄； 设立诡计的，被人恨恶。
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
愚蒙人得愚昧为产业； 通达人得知识为冠冕。
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
坏人俯伏在善人面前； 恶人俯伏在义人门口。
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
贫穷人连邻舍也恨他； 富足人朋友最多。
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
藐视邻舍的，这人有罪； 怜悯贫穷的，这人有福。
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
谋恶的，岂非走入迷途吗？ 谋善的，必得慈爱和诚实。
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
诸般勤劳都有益处； 嘴上多言乃致穷乏。
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
智慧人的财为自己的冠冕； 愚妄人的愚昧终是愚昧。
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
作真见证的，救人性命； 吐出谎言的，施行诡诈。
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
敬畏耶和华的，大有倚靠； 他的儿女也有避难所。
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
敬畏耶和华就是生命的泉源， 可以使人离开死亡的网罗。
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
帝王荣耀在乎民多； 君王衰败在乎民少。
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
不轻易发怒的，大有聪明； 性情暴躁的，大显愚妄。
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
心中安静是肉体的生命； 嫉妒是骨中的朽烂。
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
欺压贫寒的，是辱没造他的主； 怜悯穷乏的，乃是尊敬主。
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
恶人在所行的恶上必被推倒； 义人临死，有所投靠。
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
智慧存在聪明人心中； 愚昧人心里所存的，显而易见。
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
公义使邦国高举； 罪恶是人民的羞辱。
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
智慧的臣子蒙王恩惠； 贻羞的仆人遭其震怒。
