Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
智慧的婦女，足以興家；愚昧的婦女，親手將家拆毀。
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
履行正路的人，敬畏上主；愛走曲徑的人，輕視上主。
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
愚昧人口中，有傲慢的根苗；智慧人的唇舌，是自己的保障。
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
沒有耕牛，沒有五穀；耕牛愈雄壯，收穫愈豐富。
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
忠實的證人，決不說謊；虛偽的證人，謊言連篇。
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
輕狂人求智，只屬徒然；明智人求知，卻很容易。
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
你應遠離愚昧的人，由他口中決得不到明哲。
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
明智人的智慧，在於審察自己的行徑；愚昧人的昏愚，在於自欺欺人。
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
罪孽住在愚昧人中，恩愛與正直人為伍。
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
心頭的愁苦，唯有自己知；心中的喜樂，他人無分享。
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
邪僻人的家庭，必遭破壞；正直人的帳幕，卻要興隆。
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
有些道路，看來正直；走到盡頭，卻是死路。
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
連在歡笑中，心亦有感傷；歡笑的結局，往往是痛苦。
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
變心的人，必自嘗其果；良善的人，必得其善報。
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
幼稚的人，有話必信；明智的人，步步謹慎。
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
智慧人戒避邪惡，愚昧人驕矜自負。
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
易怒的人，做事昏愚；慎思的人，事事含忍。
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
愚昧的人，以愚昧為基業；明智的人，以知識為冠冕。
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
歹徒將伏在善人面前，惡人將跪在義人門前。
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
貧窮的人，為親朋所厭；富貴的人，則高朋滿座。
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
藐視近人，便是犯罪；憐憫苦人，纔是有福。
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
陰謀邪惡的人，豈非走入歧途﹖策劃行善的人，必獲慈惠忠誠。
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
一切勞苦皆有利益；只有閒談，引人貧窮。
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
智慧人的冠冕，是他們的機智；愚昧人的冠冕，是他們的糊塗。
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
忠實的見證，救人性命；作假證的人，危害他人。
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
敬畏上主，是穩固的靠山；為他的子孫，也是個避難所。
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
敬畏上主，是生命的泉源，使人脫免死亡的羅網。
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
人民眾多，是君王的光榮；庶民缺少，是王侯的沒落。
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
緩於發怒的人，必甚有見識；脾氣暴躁的人，必大顯愚昧。
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
心平氣和，使身體康健；心懷嫉忌，使骨骸腐蝕。
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
欺壓窮人的，就是凌辱他的造主；憐恤苦人的，就是尊敬他的造主。
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
惡人因自己的邪惡，必被毀滅；義人因自己的正義，有所憑藉。
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
智慧居於哲人的心中，愚人的懷中一無所見。
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
正義能以興邦立國，罪惡卻使人民衰落。
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
明哲的臣僕，蒙受君王的寵幸；無用的臣僕，必遭君王的盛怒。
