< Приповісті 13 >
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
Ɔba nyansafo tie nʼagya nkyerɛkyerɛ; na ɔfɛwdifo ntie animka.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
Nneɛma pa a efi onipa anom no ma no anigye, na wɔn a wonni nokware no kɔn dɔ kitikitiyɛ.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Nea ɔkora nʼano no kora ne nkwa so, nanso nea ɔkasa a onsusuw ho no bɛba ɔsɛe mu.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Onihawfo pere hwehwɛ nanso onya hwee, na nea ɔyɛ adwuma no nya nea ɔpɛ biara.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Atreneefo kyi nea ɛnyɛ nokware, nanso amumɔyɛfo de aniwu ne ahohora ba.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
Trenee bɔ ɔnokwafo ho ban, na amumɔyɛsɛm tu ɔbɔnefo gu.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Obi yɛ ne ho sɛ ɔdefo, a nso onni hwee, ɔfoforo yɛ ne ho sɛ ohiani, nso ɔwɔ ahonya bebree.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Obi ahonya betumi agye no nkwa, nanso ohiani nte ahunahuna biara.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
Atreneefo kanea hyerɛn pa ara, nanso wodum amumɔyɛfo kanea.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Ahantan de ntɔkwaw nko ara na ɛba, na wohu nyansa wɔ wɔn a wotie afotu mu.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Ahonya a ɛnam ɔkwammɔne so no hwere ntɛm so, na nea ɔboa sika ano nkakrankakra no ma ɛdɔɔso.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Anidaso a wotu hyɛ da no bɔ koma ɔyare, nanso anigyinade a nsa aka no yɛ nkwadua.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Nea otwiri akwankyerɛ no betua so ka, nanso wɔma nea ɔde obu ma mmara no akatua.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Onyansafo nkyerɛkyerɛ te sɛ nkwa asuti, eyi onipa fi owu afiri mu.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Nhumu pa de adom ba, nanso atorofo akwan so yɛ den.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Ɔbadwemma biara yɛ nʼade wɔ nimdeɛ mu, nanso ɔkwasea da nʼagyimisɛm adi.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Ɔsomafo mumɔyɛfo tɔ amane mu, nanso ɔnanmusini nokwafo de abodwo ba.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Nea ɔpo nteɛso no kɔ ohia ne animguase mu, na wɔhyɛ nea otie nteɛso no anuonyam.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Akɔnnɔde a nsa aka ma ɔkra ani gye, nanso nkwaseafo kyi sɛ wɔtwe wɔn ho fi bɔne ho.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Nea ɔne onyansafo nantew no hu nyansa, na nea ɔne nkwaseafo bɔ no hu amane.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Ɔhaw di ɔbɔnefo akyi, na nkɔso yɛ ɔtreneeni akatua.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Onipa pa de agyapade gyaw ne nenanom, na wɔkora ɔbɔnefo ahonyade so ma ɔtreneeni.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Ohiani afum nnɔbae tumi ba pii, nanso ntɛnkyew pra kɔ.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Nea ɔkyɛe nʼabaa so no tan ne ba, na nea ɔdɔ no no hwɛ sɛ ɔbɛteɛ no.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Atreneefo didi ma wɔn koma mee, nanso ɔkɔm de amumɔyɛfo.