Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
En vis son låter fadren tukta sig; men en bespottare lyder icke straff.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
Munsens frukt nyttjar man; men de föraktare tänka icke annat än vrånghet.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Den sin mun bevarar, han bevarar sitt lif; men den som sin mun orådeliga upplåter, han kommer i förskräckelse.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Den late begärar, och får dock intet; men de trefne få nog.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Den rättfärdige är lögnenes fiende; men den ogudaktiga skämmer, och försmäder.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
Rättfärdighet bevarar den oskyldiga; men det ogudaktiga väsendet förer en till synd.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Mången är fattig i stor rikedom, och mången är rik i sinom fattigdom.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Med rikedom kan en hjelpa sitt lif; men en fattig man hörer icke straff.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
De rättfärdigas ljus gör gladsamma; men de ogudaktigas lykta skall utslockna.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Ibland de högmodiga är alltid träta; men vishet gör förnuftigt folk.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Rikedom varder liten, när man förslöser honom; men det man tillsammanhåller, det varder stort.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Det hopp, som fördröjes, gör ängslo i hjertat; men när det kommer, som man begärar, det är ett lifsträ.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Den som föraktar ordet, han förderfvar sig sjelf; men den som fruktar budet, han skall få frid.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Dens visas lära är en lefvandes källa, till att undvika dödsens snaro.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Ett godt råd bekommer väl; men de föraktares väg gör ondt.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
En kloker gör all ting med förnuft men en dåre utsprider dårskap.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Ett ogudaktigt bådskap bär ondt fram; men ett troget båd är helsosamt.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Den som tuktan låter fara, han hafver fattigdom och skam; den sig gerna straffa låter, han skall till äro komma.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
När det kommer, som man begärar, det gör hjertana godt; men den som flyr det onda, han är dem galnom en styggelse.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Den som med visom omgår, han varder vis; men den som de dårars stallbroder är, han får olycko.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Det onda följer syndarena efter; men dem rättfärdigom varder godt vedergullet.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Den gode skall hafva arfvingar intill barnabarn, men syndarens gods skall varda spardt till den rättfärdiga.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Mycken spis är uti de fattigas åker; men somliga församla med orätt.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Den sitt ris spar, han hatar sitt barn; men den som det kärt hafver, han näpser det i tid.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Den rättfärdige äter, att hans själ må mätt varda; men de ogudaktigas buk hafver aldrig nog.
