Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
Ун фиу ынцелепт аскултэ ынвэцэтура татэлуй сэу, дар батжокориторул н-аскултэ мустраря.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
Прин родул гурий ай парте де бине, дар чей стрикаць ау парте де силничие.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Чине-шь пэзеште гура ышь пэзеште суфлетул; чине-шь дескиде бузеле марь аляргэ спре пеиря луй.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Ленешул дореште мулт, ши тотушь н-аре нимик, дар чей харничь се сатурэ.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Чел неприхэнит урэште кувинтеле минчиноасе, дар чел рэу се фаче урыт ши се акоперэ де рушине.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
Неприхэниря пэзеште пе чел невиноват, дар рэутатя адуче перзаря пэкэтосулуй.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Унул фаче пе богатул, ши н-аре нимик, алтул фаче пе сэракул, ши аре тотушь марь авуций.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Омул ку богэция луй ышь рэскумпэрэ вяца, дар сэракул н-аскултэ мустраря.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
Лумина челор неприхэниць арде войоасэ, дар кандела челор рэй се стинӂе.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Прин мындрие се ацыцэ нумай чертурь, дар ынцелепчуня есте ку чел че аскултэ сфатуриле.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Богэция кыштигатэ фэрэ трудэ скаде, дар че се стрынӂе ынчетул ку ынчетул креште.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
О нэдежде амынатэ ымболнэвеште инима, дар о доринцэ ымплинитэ есте ун пом де вяцэ.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Чине несокотеште Кувынтул Домнулуй се перде, дар чине се теме де порункэ есте рэсплэтит.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Ынвэцэтура ынцелептулуй есте ун извор де вяцэ, ка сэ абатэ пе ом дин курселе морций.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
О минте сэнэтоасэ кыштигэ бунэвоинцэ, дар каля челор стрикаць есте петроасэ.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Орьче ом кибзуит лукрязэ ку куноштинцэ, дар небунул ышь дэ ла ивялэ небуния.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Ун сол рэу каде ын ненорочире, дар ун сол крединчос адуче тэмэдуире.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Сэрэчия ши рушиня сунт партя челуй че ляпэдэ чертаря, дар чел че я сяма ла мустраре есте пус ын чинсте.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Ымплиниря уней доринце есте дулче суфлетулуй, дар челор небунь ле есте урыт сэ се ласе де рэу.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Чине умблэ ку ынцелепций се фаче ынцелепт, дар куй ый плаче сэ се ынсоцяскэ ку небуний о дуче рэу.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Ненорочиря урмэреште пе чей че пэкэтуеск, дар чей неприхэниць вор фи рэсплэтиць ку феричире.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Омул де бине ласэ моштениторь пе копиий копиилор сэй, дар богэцииле пэкэтосулуй сунт пэстрате пентру чел неприхэнит.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Огорул пе каре-л десцеленеште сэракул дэ о хранэ ымбелшугатэ, дар мулць пер дин причина недрептэций лор.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Чине круцэ нуяуа урэште пе фиул сэу, дар чине-л юбеште ыл педепсеште ындатэ.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Чел неприхэнит мэнынкэ пынэ се сатурэ, дар пынтечеле челор рэй дуче липсэ.
