Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
Omwana omugezi assaayo omwoyo eri ebiragiro bya kitaawe, naye omunyoomi tafaayo ku kunenyezebwa.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
Omuntu asanyuka olw’ebirungi ebiva mu bibala bya kamwa ke, naye atali mwesigwa yeegomba kuleeta ntalo.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Oyo eyeegendereza by’ayogera akuuma obulamu bwe, naye oyo amala googera, alizikirira.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Omuntu omugayaavu yeegomba kyokka n’atabaako ky’afuna, naye omunyiikivu byayagala byonna abifuna.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Omuntu omutuukirivu akyawa obulimba, naye omukozi w’ebibi yeereetera kunyoomebwa.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
Obutuukirivu bukuuma omuntu omwesimbu, naye okukola ebibi kuzikiriza omwonoonyi.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Omuntu omu ayinza okwefuula omugagga ate nga taliiko ky’alina, ate omulala ne yeefuula okuba omwavu so nga mugagga nnyo.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Obugagga bw’omuntu buyinza okumununula, naye omwavu talina ky’atya.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
Ekitangaala ky’abatuukirivu kyaka nnyo, naye ettaala y’abakozi b’ebibi ezikira.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Amalala gazaala buzaazi nnyombo, naye amagezi gasangibwa mu abo abakkiriza okulabulwa.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Ensimbi enkumpanye ziggwaawo, naye ezijja empolampola zeeyongera obungi.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Essuubi erirwawo okutuukirira lirwaza omutima, naye ekyegombebwa bwe kituukirira kiba muti gwa bulamu.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Omuntu anyooma ebiragiro aligwa mu mitawaana, naye oyo awuliriza ebimulagirwa aliweebwa empeera.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Okuyigiriza kw’omuntu alina amagezi nsulo ya bulamu, era kuggya omuntu mu mitego gy’okufa.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Okutegeera okulungi kuleeta okuganja, naye ekkubo ly’abateesigibwa liba zzibu.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Omuntu omwegendereza akola amaze kulowooza, naye omusirusiru alaga obutamanya bwe.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Omubaka omubi yeesuula mu mitawaana, naye omubaka omwesigwa aleeta kuwonyezebwa.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Anyooma okukangavvulwa yeereetako obwavu n’obuswavu, naye oyo assaayo omwoyo ku kunenyezebwa aweebwa ekitiibwa.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Ekyegombebwa bwe kituukirira kisanyusa omutima, naye okulekayo okukola ebibi kya muzizo eri abasirusiru.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Oyo atambula n’abantu abagezi ageziwala, naye oyo atambula n’abasirusiru alaba ennaku.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Emitawaana gigoberera aboonoonyi, naye okukulaakulana y’empeera y’abatuukirivu.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Omuntu omulungi alekera bazzukulu be ebyobusika, naye obugagga bw’omwonoonyi buterekerwa omutuukirivu.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Ennimiro z’abaavu ziyinza okuvaamu emmere nnyingi, naye obutali bwenkanya ne bugyera yonna.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Atakozesa kaggo akyawa omwana we, naye oyo amwagala afaayo okumukangavvula.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Omutuukirivu alya emmere ye n’akkuta, naye abakozi b’ebibi basigala nga bayala.
