Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
filius sapiens doctrina patris qui autem inlusor est non audit cum arguitur
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
de fructu oris homo saturabitur bonis anima autem praevaricatorum iniqua
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
qui custodit os suum custodit animam suam qui autem inconsideratus est ad loquendum sentiet mala
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
vult et non vult piger anima autem operantium inpinguabitur
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
verbum mendax iustus detestabitur impius confundit et confundetur
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
iustitia custodit innocentis viam impietas vero peccato subplantat
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
est quasi dives cum nihil habeat et est quasi pauper cum in multis divitiis sit
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
redemptio animae viri divitiae suae qui autem pauper est increpationem non sustinet
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
lux iustorum laetificat lucerna autem impiorum extinguetur
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
inter superbos semper iurgia sunt qui autem agunt cuncta consilio reguntur sapientia
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
substantia festinata minuetur quae autem paulatim colligitur manu multiplicabitur
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
spes quae differtur adfligit animam lignum vitae desiderium veniens
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
qui detrahit alicui rei ipse se in futurum obligat qui autem timet praeceptum in pace versabitur
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
lex sapientis fons vitae ut declinet a ruina mortis
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
doctrina bona dabit gratiam in itinere contemptorum vorago
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
astutus omnia agit cum consilio qui autem fatuus est aperit stultitiam
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
nuntius impii cadet in malum legatus fidelis sanitas
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
egestas et ignominia ei qui deserit disciplinam qui autem adquiescit arguenti glorificabitur
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
desiderium si conpleatur delectat animam detestantur stulti eos qui fugiunt mala
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
qui cum sapientibus graditur sapiens erit amicus stultorum efficietur similis
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
peccatores persequetur malum et iustis retribuentur bona
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
bonus relinquet heredes filios et nepotes et custoditur iusto substantia peccatoris
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
multi cibi in novalibus patrum et alii congregantur absque iudicio
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
qui parcit virgae suae odit filium suum qui autem diligit illum instanter erudit
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
iustus comedit et replet animam suam venter autem impiorum insaturabilis
