Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
Ein weiser Sohn hört auf des Vaters Zucht, ein Spötter nicht einmal aufs Schelten.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
Von der Frucht seines Mundes ißt einer Gutes, falsche Seelen aber [werden gesättigt mit] Frevel.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Wer auf seinen Mund achtgibt, behütet seine Seele; wer aber immer das Maul aufsperrt, tut's zu seinem Unglück.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Der Faule wünscht sich viel und hat doch nichts; die Seele der Fleißigen aber wird fett.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Der Gerechte haßt die Verleumdungen; aber der Gottlose verursacht Schande und Spott.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
Die Gerechtigkeit bewahrt den Unschuldigen; die Gottlosigkeit aber stürzt den Sünder ins Verderben.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Einer stellt sich reich und hat doch gar nichts, ein anderer stellt sich arm und besitzt doch viel.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Mit seinem Reichtum kann jemand sich das Leben retten; ein Armer aber bekommt keine Drohungen zu hören.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
Das Licht der Gerechten wird hell brennen; die Leuchte der Gottlosen aber wird erlöschen.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Durch Übermut entsteht nur Zank, wo man sich aber raten läßt, da wohnt Weisheit.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Was man mühelos gewinnt, das zerrinnt; was man aber mit der Hand sammelt, das mehrt sich.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Langes Harren macht das Herz krank; ein erfüllter Wunsch aber ist ein Baum des Lebens.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Wer die Mahnung verachtet, wird von ihr gepfändet; wer aber das Gebot fürchtet, wird belohnt.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Die Lehre des Weisen ist eine Quelle des Lebens, daß man meide die Stricke des Todes.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Guter Verstand erwirbt Gunst; aber der Weg der Heuchler ist schwierig.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Der Kluge tut alles mit Vernunft; aber der Tor verbreitet Dummheiten.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Ein gottloser Bote stürzt ins Unglück, aber ein treuer Zeuge bringt Heilung.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Wer aus der Schule läuft, gerät in Armut und Schande; wer aber auf Zurechtweisungen achtet, kommt zu Ehren.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Die Befriedigung eines Verlangens tut der Seele wohl; aber vom Bösen zu weichen, ist den Toren ein Greuel.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Der Umgang mit den Weisen macht dich weise; wer aber an den Narren Wohlgefallen hat, wird in Sünde fallen.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Das Unglück verfolgt die Sünder, den Gerechten aber wird Gutes vergolten.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Was ein guter Mensch hinterläßt, geht über auf Kindeskinder; das Vermögen des Sünders aber wird für den Gerechten aufgespart.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Oft wäre viel Speise in den Furchen der Armen; aber man nimmt sie ihnen weg gegen alles Recht!
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Wer seine Rute spart, der haßt seinen Sohn; wer ihn aber liebhat, der züchtigt ihn beizeiten.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Der Gerechte ißt, bis er satt ist; der Gottlosen Bauch aber hat nie genug.
