Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
L'enfant sage écoute l'instruction de son père, mais le moqueur n'écoute point la répréhension.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
L'homme mangera du bien par le fruit de sa bouche; mais l'âme de ceux qui agissent perfidement, mangera l'extorsion.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Celui qui garde sa bouche, garde son âme; mais celui qui ouvre à tout propos ses lèvres, tombera en ruine.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
L'âme du paresseux ne fait que souhaiter, et il n'a rien; mais l'âme des diligents sera engraissée.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Le juste hait la parole de mensonge, mais elle met le méchant en mauvaise odeur, et le fait tomber dans la confusion.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
La justice garde celui qui est intègre dans sa voie, mais la méchanceté renversera celui qui s'égare.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Tel fait du riche, qui n'a rien du tout; et tel fait du pauvre, qui a de grandes richesses.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Les richesses font que l'homme est rançonné; mais le pauvre n'entend point de menaces.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
La lumière des justes sera gaie; mais la lampe des méchants sera éteinte.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
L'orgueil ne produit que querelle; mais la sagesse est avec ceux qui prennent conseil.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Les richesses provenues de vanité seront diminuées; mais celui qui amasse avec la main, les multipliera.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
L'espoir différé fait languir le cœur; mais le souhait qui arrive, est [comme] l'arbre de vie.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Celui qui méprise la parole, périra à cause d'elle; mais celui qui craint le commandement, en aura la récompense.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
L'enseignement du sage est une source de vie pour se détourner des filets de la mort.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Le bon entendement donne de la grâce; mais la voie de ceux qui agissent perfidement, est raboteuse.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Tout homme bien avisé agira avec connaissance; mais le fou répandra sa folie.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Le méchant messager tombe dans le mal; mais l'ambassadeur fidèle est santé.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
La pauvreté et l'ignominie arriveront à celui qui rejette l'instruction; mais celui qui garde la répréhension, sera honoré.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Le souhait accompli est une chose douce à l'âme; mais se détourner du mal, est une abomination aux fous.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Celui qui converse avec les sages, deviendra sage; mais le compagnon des fous sera accablé.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Le mal poursuit les pécheurs; mais le bien sera rendu aux justes.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
L'homme de bien laissera de quoi hériter aux enfants de ses enfants; mais les richesses du pécheur sont réservées aux justes.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Il y a beaucoup à manger dans les terres défrichées des pauvres; mais il y a tel qui est consumé par faute de règle.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Celui qui épargne sa verge, hait son fils; mais celui qui l'aime, se hâte de le châtier.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Le juste mangera jusqu'à être rassasié à son souhait; mais le ventre des méchants aura disette.
