Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
Saĝa filo lernas de la patro; Sed mokanto ne aŭskultas moralinstruon.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
La frukto de la buŝo donas al homo bonan manĝon; Sed la deziro de krimuloj estas perforto.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Kiu gardas sian buŝon, tiu gardas sian animon; Kiu tro malfermas sian buŝon, tiu pereas.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
La animo de maldiligentulo deziras, kaj ne ricevas; Sed la animo de diligentuloj satiĝas.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Vorton malveran virtulo malamas; Sed malvirtulo agas abomene kaj venas al honto.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
La virto gardas tiun, kiu iras ĝustan vojon; Sed la malvirto pereigas pekulon.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Unu ŝajnigas sin riĉa, havante nenion; Alia ŝajnigas sin malriĉa, havante grandan riĉecon.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Per sia riĉeco homo savas sian animon; Sed malriĉulo ne aŭskultas atentigon.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
La lumo de virtuloj brilegas; Sed la lumilo de malvirtuloj estingiĝos.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Nur de malhumileco venas malpaco; Sed la akceptantaj konsilojn havas saĝon.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Riĉeco rapide akirita malgrandiĝas; Sed kion oni kolektas per laboro, tio multiĝas.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Espero prokrastata dolorigas la koron; Sed plenumita deziro estas arbo de vivo.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Kiu malŝatas diron, tiu malutilas al si mem; Sed respektanta ordonon estos rekompencita.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Instruo de saĝulo estas fonto de vivo, Por evitigi la retojn de la morto.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Bona prudento plaĉigas; Sed la vojo de perfiduloj estas malglata.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Ĉiu prudentulo agas konscie; Sed malsaĝulo elmontras malsaĝecon.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Malbona sendito falas en malfeliĉon; Sed sendito fidela sanigas.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Malriĉa kaj hontigata estos tiu, kiu forpuŝas instruon; Sed kiu observas instruon, tiu estos estimata.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Deziro plenumita estas agrabla por la animo; Sed malagrable por la malsaĝuloj estas deturni sin de malbono.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Kiu iras kun saĝuloj, tiu estos saĝa; Sed kamarado de malsaĝuloj suferos doloron.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Pekulojn persekutas malbono; Sed virtulojn rekompencas bono.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Bonulo heredigas la nepojn; Kaj por virtulo konserviĝas la havo de pekulo.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Multe da manĝaĵo estas sur la kampo de malriĉuloj; Sed multaj pereas pro manko de justeco.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Kiu ŝparas sian vergon, tiu malamas sian filon; Sed kiu lin amas, tiu baldaŭ lin punas.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Virtulo manĝas, por satigi sian animon; Sed la ventro de malvirtuloj havas mankon.
