Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
Moloidafa mano e da eda ea sia: sea o olelesea, noga: le naba. Be gasa fi dunu da, e giadofai dagoi hamedafa sia: sa.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
Moloidafa dunu da ilia sia: sia: beba: le, bidi noga: iwane lamu. Be ogogosu dunu da mosolamu hanai galebe.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Dia lafidili sia: noga: le ouligima. Amoga di da dia esalusu gaga: mu. Be udigili sia: dasu dunu da hina: fawane wadela: lesisa.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Hihi dabuli dunu da liligi lamu bagade hanasa. Be e da hame lamu. Be gasa bagade hawa: hamosu dunu da ea hanai liligi huluane lamu.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Moloidafa dunu da ogogosu hou higasa. Be wadela: i hamosu dunu ilia sia: da wadela: idafa amola gogosiama: ne adosa.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
Moloidafa hou da wadela: i hame hamosu dunu amo gaga: sa. Be wadela: i hou da wadela: i hamosu dunu ilia dafasu agoai galebe.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Dunu mogili ilia da bagade gaguiyale sia: sa, be ilia da liligi bagade hame gagui ba: sa. Mogili ilia da ogogole ilia da liligi hame gagui sia: sa, be ilia da liligi bagade gagui dunu ba: sa.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Bagade gagui dunu da ea muniga ea esalusu logo gaga: sa. Be gasa fi dunu da hame gagui dunu ema hame magagisa.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
Moloidafa dunu da gamali amo da noga: lewane digagala: su agoai ba: sa. Be wadela: i dunu da gamali gegela: i agoai ba: sa.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Gasa fi hamosu da mosolasu fawane hamosa. Be eno dunu ilia fada: i sia: ne iasu amo adole ba: mu da defea.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Di da muni bagade hedolowane asabole lasea, hedolowane fisimu. Be muni lamu logo da gasa bagade ba: sea, di da hobea bagade gaguiwane ba: mu.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Di da hobea misunu hahawane hou hanai galea, amola amo hou da hame doaga: sea, di da se bagade naba. Be dia hanai da dafawane doaga: i dagoi ba: sea, di da hahawane bagade ba: sa.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Di da dima fada: i sia: ne iasu noga: idafa amo higasea, mosolasu da hedolowane doaga: mu. Be di da amo fada: i sia: amoga fa: no bobogesea, di da gaga: su ba: mu.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Bagade dawa: su dunu ilia olelesu da esalusu hano bubuga: su agoai galebe. Dima bogoma: ne mosolasu doaga: sea, ilia da dima hobeale ahoasu logo olelemu.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Dunu da bagade dawa: su dunu ilima nodosa. Be ogogosu dunu da wadela: su logo amoga ahoana.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Bagade dawa: su dunu da hou huluane dadawa: lalu fawane hamosa. Be gagaoui dunu da hame dawa: beba: le, dunu huluane da ilia hou ba: sa.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Ogogosu sia: alofele ia ahoasu dunu da moloiwane hame sia: sea, mosolasu hamosa. Be moloidafa sia: alofele ia ahoasu dunu da olofosu gaguli maha.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Nowa dunu da olelesu hame nabasea da hame gaguiwane amola gogosia: iwane ba: mu. Be dunu da gagabole sia: su noga: le nabasea, dunu eno da ema nodomu.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Dia hanai liligi labeba: le, di da hahawane bagade ba: sa. Be gagaoui dunu da ilia wadela: i hou yolesimu higasa.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Di da bagade dawa: su dunu ilima gilisimu da defea. Amasea, di da asigi dawa: su lamu. Be di da gagaoui dunu ilima sama hamosea, di da wadela: lesi dagoi ba: mu.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Mosolasu da wadela: i hamosu dunu ilima fa: no bobogesa. Be moloidafa hamosu dunu da bidi ida: iwane gala lamu.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Moloidafa dunu da liligi bagade gaguiba: le, amo eaowa ilia da fa: no lamu. Be wadela: i hamosu dunu ilia gagui da fa: no moloidafa dunu ilia fawane da lamu.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Udigili dialebe soge ganodini da ha: i manu bagade gala. Amola hame gagui dunu ilia da amo lamu da defea galu. Be moloi hame dunu da molole hame fofada: su hamobeba: le, ilia da amo sogega ifabi hamomu hamedei ba: sa.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Di da dia manoma se iasu hame iasea, di da dia manoma hame asigisa. Be di da dia manoma asigi galea, ea hou hahamoma: ne, se iasu ema ima.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Moloidafa dunu da ha: i manu ili sadimu defele ba: sa. Be wadela: i hamosu dunu da eso huluane ha: aligiwane esala.
