Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
El que ama la corrección ama el conocimiento, Pero el que aborrece la reprensión es estúpido.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
El bueno obtendrá el favor de Yavé, Pero Él condenará al hombre de malos designios.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
El hombre no se afianzará por medio de la perversidad, Pero la raíz de los justos nunca será removida.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
La mujer virtuosa es corona de su esposo, Pero la que lo avergüenza es como carcoma en sus huesos.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Los pensamientos de los justos son rectos, Pero los consejos de los impíos, engaño.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Las palabras de los perversos son asechanzas mortales, Pero la boca de los rectos los librará.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Se derrumban los perversos y ya no existen, Pero la casa de los justos permanecerá.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
Según su sabiduría es alabado el hombre, Pero el perverso de corazón será despreciado.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Mejor es el poco estimado, Pero que tiene un esclavo, Que el que se alaba y carece de pan.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
El justo tiene en consideración la vida de su bestia, Pero aun la compasión de los perversos es cruel.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
El que labra su tierra, se saciará de pan, Pero el que persigue lo vano carece de entendimiento.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
El perverso codicia el botín de los perversos, Pero la raíz de los justos produce.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
En la transgresión de sus labios se enreda el perverso, Pero el justo escapará de la aflicción.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
De lo que uno habla, se saciará, Y por lo que uno hace, le pagarán.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
El camino del necio es recto ante sus propios ojos, Pero el que escucha el consejo es sabio.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
La ira del necio es conocida al instante, Pero el prudente pasa por alto la ofensa.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
El testigo veraz declara lo que es recto, Pero el testigo falso engaña.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Hay quien pronuncia palabras como estocadas, Pero la boca de los sabios es medicina.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
El labio veraz permanece para siempre, Pero la boca mentirosa, solo un instante.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Hay engaño en el corazón del que trama el mal, Pero para los consejeros de la paz hay alegría.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Ninguna iniquidad es deseada por el justo, Pero los perversos están llenos de mal.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Repugnancia es a Yavé el labio mentiroso, Pero su deleite está en los que obran fielmente.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
El hombre prudente encubre su conocimiento, Pero el corazón de los necios proclama su necedad.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
La mano del diligente señoreará, Pero la indolente será tributaria.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
La congoja abate el corazón del hombre, Pero la buena palabra lo alegra.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
El justo sirve de guía a su prójimo, Pero el camino de los perversos los hace errar.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
El indolente no asará ni su propia presa. ¡Precioso tesoro del hombre es la diligencia!
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
En la senda de la justicia está la vida, En su sendero no hay muerte.
