Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Ko te tangata e aroha ana ki te kupu ako e aroha ana ki te matauranga; na, ko te tangata e kore e pai kia riria tona he, he poauau tera.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Ko te tangata pai ka whiwhi ki ta Ihowa whakapai; otiia ka whakahengia e ia te tangata ngarahu kino.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
E kore ta te tangata e u i te kino: na, ko te pakiaka o te hunga tika, e kore tera e whakakorikoria.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
He wahine e u ana tona pai, hei karauna tera ki tana tane; tena ko te wahine i whakama ai ia, hei pirau tera i roto i ona wheua.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Ko nga whakaaro o te hunga tika he tika: ko nga whakaaro ia o te hunga kino he tinihanga.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Ko nga kupu a te hunga kino e mea ana kia tauwhanga i te toto: ma te mangai ia o te hunga tika ratou ka ora ai.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Ka hurihia iho te hunga kino, a kore iho; ko te whare ia o te hunga tika ka tu tonu.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
Ka rite ki tona ngarahu te whakamoemiti mo te tangata; ko te ngakau parori ki ia ka whakahaweatia.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Ko te tangata e whakahaweatia ana, he pononga nei tana, pai ake ia i te tangata e whakanui ana i a ia ano, a kahore ana kai.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Ko te tangata tika e whakaaro ana ia ki te ora o tana kararehe; he nanakia ia nga mahi atawhai a te hunga kino.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Ko te tangata e mahi ana i tona oneone ka makona ia i te taro; tena ko te tangata e whai ana i te hunga tekateka noa, kahore ona ngakau mahara.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Ko ta te tangata kino e minamina ai ko te kupenga a te hunga kino; e whai hua ana ia te pakiaka o te hunga tika.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Ka mau te tangata kino i te pokanga ketanga o ona ngutu; ka puta mai ia te tangata tika i roto i te raru.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Ma nga hua o tona mangai ka makona ai te tangata i te pai; ka riro mai ano i te tangata nga utu o ta ona ringa.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
He tika tonu ki ona kanohi ake te ara o te kuware: e whakarongo ana ia te tangata whakaaro nui ki te kupu whakatupato.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Ko te kuware, e mohiotia wawetia ana tona riri: e hipokina ana ia te whakama e te tangata ngarahu tupato.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Ko ta te tangata korero pono he whakapuaki i te tika; ko ta te kaiwhakaatu teka ia he tinihanga.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
He tangata ano ko ana korero maka noa, me te mea ko nga werohanga a te hoari; he rongoa ia te arero o te hunga whakaaro nui.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
Ka u tonu te ngutu pono a ake ake; mo naianei kau ia te arero teka.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
He tinihanga kei roto i te ngakau o nga kaitito i te kino; he koa ia to nga kaiwhakatakoto korero e mau ai te rongo.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
E kore tetahi kino e pa ki te tangata tika; engari te hunga kino ka ki i te kino.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
He mea whakarihariha ki a Ihowa nga ngutu teka; ko tana e ahuareka ai ko nga kaimahi i te pono.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Hipoki ai te tangata tupato i te matauranga: e karanga nui ana ia te ngakau o nga kuware i te kuwaretanga.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
Mo te ringa o nga uaua te kingitanga; hei homai takoha ia te mangere.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Ma te pouri i roto i te ngakau o te tangata e piko ai ia: ma te kupu pai ia ka marama ai.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Hira ake te tangata tika i tona hoa; te hunga kino ia ka whakapohehetia e to ratou ara ano.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Kahore te tangata mangere e tunu i tana mea i hopu ai: ma te tangata uaua ia te taonga utu nui a nga tangata.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
He ora kei te ara o te tika; kahore hoki he mate i tona ara.
