Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Buli asanyukira okukangavvulwa ayagala amagezi; naye oyo akyawa okunenyezebwa musirusiru.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Omuntu omulungi aganja mu maaso ga Mukama, naye Mukama asalira omusango omuntu ow’enkwe.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
Omuntu tanywezebwa lwa kukola bitali bya butuukirivu, naye omulandira gw’omutuukirivu tegulisigulwa.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Omukyala ow’empisa ennungi ssanyu era ngule ya mwami we, naye omukazi eyeeyisa obubi ali nga kookolo mu magumba ga bba.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Enteekateeka z’omutuukirivu ziba za mazima, naye amagezi g’abakozi b’ebibi ge bawa gaba ga bulimba.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Ebiteeso by’abakozi b’ebibi kuyiwa musaayi, naye ebigambo by’abatuukirivu bye bibawonya.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Abakozi b’ebibi bagwa ne basaanirawo ddala, naye ennyumba y’omutuukirivu teesagaasaganenga emirembe gyonna.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
Ebigambo by’omugezi bimuleetera okusiimibwa, naye eby’omusirusiru bimunyoomesa.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Omuntu eyeetoowaza ne yeekolera, asinga oyo eyeegulumiza n’abulwa ky’alya.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Omutuukirivu afaayo ku bisolo bye, naye omukozi w’ebibi abiraga bukambwe bwereere.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Oyo eyeerimira aliba n’emmere nnyingi, naye oyo anoonya ebitaliimu talina magezi.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Abakozi b’ebibi baagala okubba omunyago gwa babbi bannaabwe, naye omulandira gw’abatuukirivu gunywera.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Ebigambo by’omukozi w’ebibi bimusuula mu mitawaana, naye omutuukirivu awona akabi.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Omuntu ajjuzibwa ebirungi okuva mu bibala bye bigambo by’akamwa ke, n’emirimu gy’emikono gye gimusasula bulungi.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
Ekkubo ly’omusirusiru ddungi mu kulaba kwe ye, naye omugezi assaayo omwoyo ku magezi agamuweebwa.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Omusirusiru alaga mangu obusungu bwe, naye omutegeevu tassa mwoyo ku kivume.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Omujulizi ow’amazima awa obujulizi obutuufu, naye omujulizi ow’obulimba ayogera bya bulimba.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Ebigambo ebyanguyirize bisala ng’ekitala ekyogi, naye olulimi lw’omuntu omugezi luwonya.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
Emimwa egyogera amazima gibeerera emirembe gyonna, naye olulimi olulimba lwa kiseera buseera.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Obulimba buli mu mitima gyabo abategeka okukola ebibi, naye essanyu liri n’abo abakolerera emirembe.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Tewali kabi konna kagwa ku batuukirivu, naye abakozi b’ebibi tebaggwaako mitawaana.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Mukama akyawa emimwa egirimba, naye asanyukira ab’amazima.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Omuntu omutegeevu talaga nnyo by’amanyi, naye abasirusiru balaga obutamanya bwabwe.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
Omukono gw’omunyiikivu gulimufuula omufuzi, naye obugayaavu bufuula omuntu omuddu.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Omutima ogweraliikirira guleetera omuntu okwennyika, naye ekigambo eky’ekisa kimusanyusa.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Omutuukirivu yeegendereza mu mikwano gye, naye ekkubo ly’ababi libabuza.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Omuntu omugayaavu tayokya muyiggo gwe, naye omunyiikivu kyayizze, kiba kya muwendo gyali.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Mu kkubo ery’obutuukirivu mulimu obulamu, era mu kkubo eryo temuli kufa.
