Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Moto oyo alingaka koyekola alingaka boyebi, kasi moto oyo aboyaka pamela azali zoba.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Moto ya malamu azwaka ngolu na miso ya Yawe, kasi Nzambe akatelaka moto ya mayele mabe etumbu.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
Motema mabe elendisaka moto te; mosisa ya bato ya sembo ekatanaka te.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Mwasi ya malamu azali motole ya mobali na ye, kasi mwasi oyo ayokisaka soni azali lokola bokono oyo ezali kolia mikuwa.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Mabongisi ya bayengebene ezalaka ya sembo, kasi makanisi ya bato mabe ezalaka kaka lokuta.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Maloba ya bato mabe ezali mitambo mpo na kosopa makila, kasi maloba ya bayengebene ebikisaka bango.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Bato mabe bakokweyisama mpe bakozala lisusu te, kasi ndako ya bayengebene ekowumela seko.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
Bwanya epesaka moto lokumu, kasi motema mabe ememaka kotiolama.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Eleki malamu kozala moto pamba mpe kozala na mosali, na esika ya komimona moto monene mpe kozanga bilei.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Moto ya sembo ayebaka ata baposa ya bibwele na ye, kasi motema ya moto mabe eyokaka mawa te.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Moto oyo asalaka bilanga atondaka na bilei, kasi moto oyo alandaka bagoyigoyi azangi mayele.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Moto mabe alingaka misuni ya bato mabe, kasi mosisa ya bayengebene ebotaka mingi.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Moto ya misala mabe akangamaka na motambo ya maloba na ye ya lokuta, kasi moyengebene akobika kati na pasi.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Na nzela ya mbuma ya monoko na ye, moto akotondisama na bolamu; mpe moto akozwa lifuti ya misala ya maboko na ye.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
Nzela ya moto oyo azangi mayele emonanaka alima na miso na ye, kasi moto oyo ayokaka toli azali moto ya bwanya.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Kotomboka ya moto oyo azangi mayele eyebanaka kaka mokolo wana, kasi moto ya mayele abombaka soni na ye.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Motatoli ya malamu apesaka matatoli ya solo, kasi motatoli ya mabe apesaka matatoli ya lokuta.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Maloba ya bato oyo balobaka mingi ezokisaka lokola mopanga, kasi lolemo ya bato ya bwanya ezali lokola mafuta oyo ebikisaka.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
Moto oyo alobaka solo akowumela mpo na libela, kasi mokosi akowumela kaka mpo na tango moke.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Lokuta ezalaka kati na mitema ya bato oyo basalaka mabongisi ya mabe, kasi esengo ezali mpo na bato oyo bakopesaka batoli ya kimia.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Mabe moko te ekokomela bayengebene, kasi bato mabe bakotondisama na pasi.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Bibebu oyo ekosaka ezali nkele na miso ya Yawe, kasi bibebu oyo ekokisaka bosembo ezalaka elengi na miso na Ye.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Moto ya mayele abombaka boyebi, kasi motema ya zoba etatolaka makambo ya bozoba.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
Maboko oyo esalaka ezwaka bokonzi, kasi maboko ya goyigoyi ememaka na bowumbu.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Motema oyo etondi na komitungisa ekobuka moto, kasi liloba ya esengo esepelisaka moto.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Moyengebene alakisaka baninga na ye nzela, kasi nzela ya moto mabe ebungisaka ye moko moto mabe.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Moto ya goyigoyi azangaka bilei, mpe moto ya nzunzu akomaka mozwi monene.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Bomoi ezalaka kati na nzela ya bosembo, mpe kufa ezalaka te kati na nzela ya bosembo.
