< Приповісті 12 >
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
qui diligit disciplinam diligit scientiam qui autem odit increpationes insipiens est
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
qui bonus est hauriet a Domino gratiam qui autem confidit cogitationibus suis impie agit
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
non roborabitur homo ex impietate et radix iustorum non commovebitur
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
mulier diligens corona viro suo et putredo in ossibus eius quae confusione res dignas gerit
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
cogitationes iustorum iudicia et consilia impiorum fraudulentia
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
verba impiorum insidiantur sanguini os iustorum liberabit eos
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
verte impios et non erunt domus autem iustorum permanebit
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
doctrina sua noscetur vir qui autem vanus et excors est patebit contemptui
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
melior est pauper et sufficiens sibi quam gloriosus et indigens pane
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
novit iustus animas iumentorum suorum viscera autem impiorum crudelia
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
qui operatur terram suam saturabitur panibus qui autem sectatur otium stultissimus est
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
desiderium impii munimentum est pessimorum radix autem iustorum proficiet
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
propter peccata labiorum ruina proximat malo effugiet autem iustus de angustia
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
de fructu oris sui unusquisque replebitur bonis et iuxta opera manuum suarum retribuetur ei
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
via stulti recta in oculis eius qui autem sapiens est audit consilia
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
fatuus statim indicat iram suam qui autem dissimulat iniuriam callidus est
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
qui quod novit loquitur index iustitiae est qui autem mentitur testis est fraudulentus
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
est qui promittit et quasi gladio pungitur conscientiae lingua autem sapientium sanitas est
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
labium veritatis firmum erit in perpetuum qui autem testis est repentinus concinnat linguam mendacii
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
dolus in corde cogitantium mala qui autem ineunt pacis consilia sequitur eos gaudium
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
non contristabit iustum quicquid ei acciderit impii autem replebuntur malo
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
abominatio Domino labia mendacia qui autem fideliter agunt placent ei
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
homo versutus celat scientiam et cor insipientium provocabit stultitiam
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
manus fortium dominabitur quae autem remissa est tributis serviet
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
maeror in corde viri humiliabit illud et sermone bono laetificabitur
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
qui neglegit damnum propter amicum iustus est iter autem impiorum decipiet eos
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
non inveniet fraudulentus lucrum et substantia hominis erit auri pretium
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
in semita iustitiae vita iter autem devium ducit ad mortem