< Приповісті 12 >

1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
訓誨を愛する者は知識を愛す 懲戒を惡むものは畜のごとし
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
善人はヱホバの恩寵をうけ 惡き謀略を設くる人はヱホバに罰せらる
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
人は惡をもて堅く立ことあたはず 義人の根は動くことなし
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
賢き婦はその夫の冠弁なり 辱をきたらする婦は夫をしてその骨に腐あるが如くならしむ
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
義者のおもひは直し 惡者の計るところは虚偽なり
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
惡者の言は人の血を流さんとて伺ふ されど直者の口は人を救ふなり
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
惡者はたふされて無ものとならん されど義者の家は立べし
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
人はその聰明にしたがひて譽られ 心の悖れる者は藐めらる
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
卑賤してしもべある者は自らたかぶりて食に乏き者に愈る
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
義者はその畜の生命を顧みる されど惡者は殘忍をもてその憐憫とす
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
おのれの田地を耕すものは食にあく 放蕩なる人にしたがふ者は智慧なし
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
惡者はあしき人の獲たる物をうらやみ 義者の根は芽をいだす
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
惡者はくちびるの愆によりて罟に陷る されど義者は患難の中よりまぬかれいでん
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
人はその口の徳によりて福祉に飽ん 人の手の行爲はその人の身にかへるべし
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
愚なる者はみづからその道を見て正しとす されど智慧ある者はすすめを容る
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
愚なる者はただちに怒をあらはし 智きものは恥をつつむ
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
眞實をいふものは正義を述べ いつはりの證人は虚偽をいふ
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
妄りに言をいだし劍をもて刺がごとくする者あり されど智慧ある者の舌は人をいやす
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
眞理をいふ口唇は何時までも存つ されど虚偽をいふ舌はただ瞬息のあひだのみなり
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
惡事をはかる者の心には欺詐あり 和平を謀る者には歓喜あり
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
義者には何の禍害も來らず 惡者はわざはひをもて充さる
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
いつはりの口唇はヱホバに憎まれ 眞實をおこなふ者は彼に悦ばる
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
賢人は知識をかくす されど愚なる者のこころは愚なる事を述ぶ
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
勤めはたらく者の手は人ををさむるにいたり惰者は人に服ふるにいたる
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
うれひ人の心にあれば之を屈ます されど善言はこれを樂します
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
義者はその友に道を示す されど惡者は自ら途にまよふ
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
惰者はおのれの猟獲たる物をも燔ず 勉めはたらくことは人の貴とき寳なり
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
義しき道には生命ありその道すぢには死なし

< Приповісті 12 >