Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Wer Zucht liebt, liebt Erkenntnis; wer aber Zurechtweisung haßt, ist dumm.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Ein gütiger Mensch erlangt Gunst von dem HERRN; aber einen tückischen verurteilt er.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
Kein Mensch kann bestehen durch Gottlosigkeit; die Wurzel der Gerechten aber wird nicht wanken.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Ein tüchtiges Weib ist ihres Mannes Krone; aber eine Schändliche ist wie ein Fraß in seinen Gebeinen.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Die Pläne der Gerechten sind richtig; aber die Ratschläge der Gottlosen sind trügerisch.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Die Worte der Gottlosen stiften Blutvergießen an; aber der Mund der Gerechten rettet sie.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Umgestürzt werden die Gottlosen und sind nicht mehr; aber das Haus der Gerechten bleibt stehen!
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
Nach dem Maße seiner Klugheit wird ein Mann gelobt; wer aber verkehrten Herzens ist, fällt der Verachtung anheim.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Besser gering sein und sein eigener Knecht, als großtun und nichts zu essen haben!
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Der Gerechte erbarmt sich seines Viehs; das Herz des Gottlosen aber ist unbarmherzig.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Wer seinen Acker bebaut, wird genug zu essen haben; wer aber unnötige Sachen treibt, ist unverständig.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Den Gottlosen gelüstet nach der Beute der Bösewichte; aber die Wurzel der Gerechten trägt [Frucht].
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
In treulosen Lippen steckt ein böser Fallstrick; ein Gerechter aber entgeht der Gefahr.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Von der Frucht seines Mundes hat einer viel Gutes zu genießen, und was ein Mensch tut, das wird ihm vergolten.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
Der Weg des Narren ist richtig in seinen Augen; aber ein Weiser horcht auf guten Rat.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Ein Narr läßt seinen Ärger sofort merken; der Kluge aber steckt die Beleidigung ein.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Wer die ganze Wahrheit sagt, legt ein rechtes Zeugnis ab; ein falscher Zeuge aber lügt.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Wer unbedacht schwatzt, der verletzt wie ein durchbohrendes Schwert; die Zunge der Weisen aber ist heilsam.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
Der Mund der Wahrheit besteht ewiglich, die Lügenzunge nur einen Augenblick.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Falschheit wohnt im Herzen derer, welche Böses schmieden; die aber zum Frieden raten, haben Freude.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Dem Gerechten kommt kein Übel von ungefähr; aber die Gottlosen sind voll Unglück.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Falsche Lippen sind dem HERRN ein Greuel; wer aber die Wahrheit übt, gefällt ihm wohl.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Ein kluger Mensch verbirgt sein Wissen; aber das Herz des Narren schreit die Narrheit aus.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
Fleißige Hand wird herrschen, eine lässige aber muß Zwangsarbeit verrichten.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Kummer drückt das Herz eines Mannes nieder; aber ein freundliches Wort erfreut es.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Der Gerechte zeigt seinem Freund den rechten Weg; aber der Gottlosen Weg führt sie irre.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Der Saumselige erjagt kein Wildbret, ein fleißiger Mensch aber wird reich.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Auf dem Pfade der Gerechtigkeit ist Leben; der Weg des Frevels aber führt zum Tode.
