< Приповісті 12 >
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Celui qui aime la discipline aime la science: mais celui qui hait les réprimandes est insensé.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Celui qui est bon puisera la grâce dans le Seigneur; mais celui qui se confie dans ses pensées agit en impie.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
L’homme ne s’affermira point par l’impiété: et la racine des justes ne sera pas ébranlée.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Une femme diligente est une couronne pour son mari: et c’est la carie dans les os du sien qu’une femme qui fait des choses dignes de confusion.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Les pensées des justes sont des jugements; les conseils des impies sont frauduleux.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Les paroles des impies dressent des embûches au sang; la bouche des justes les délivrera.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Renversez les impies, ils ne seront plus; mais la maison du juste demeurera à jamais.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
C’est par sa doctrine que sera connu un homme; mais celui qui est vain et sans cœur sera ouvert au mépris.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Mieux vaut un pauvre se suffisant à lui-même, qu’un glorieux qui manque de pain.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Le juste connaît les âmes de ses bêtes; mais les entrailles des impies sont cruelles.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Celui qui travaille sa terre sera rassasié de pain; mais celui qui cherche l’oisiveté est très insensé. Celui à qui il est doux de passer le temps à boire du vin laisse dans ses fortifications du déshonneur.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Le désir d’un impie est l’appui des plus méchants; mais la racine des justes prospérera.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
À cause du péché de ses lèvres, la ruine s’approche du méchant; mais le juste échappera à l’angoisse.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
En vertu du fruit de sa bouche, chacun sera rempli de biens, et selon les œuvres de ses mains il lui sera rendu.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
La voie d’un insensé est droite à ses yeux; mais celui qui est sage écoute les conseils.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
L’insensé découvre soudain sa colère: mais celui qui dissimule une injure est habile.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Celui qui dit ce qu’il sait rend un témoignage juste; mais celui qui ment est un témoin frauduleux.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Il est tel qui promet et qui ensuite est percé comme du glaive de sa conscience; mais la langue des sages est la santé.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
La lèvre véridique sera ferme à perpétuité; mais celui qui est témoin précipité se fait une langue de mensonge.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
La fraude est dans le cœur de ceux qui pensent des choses mauvaises; mais ceux qui entrent dans des conseils de paix, la joie les suit.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Rien ne contristera le juste, quoi qu’il lui arrive: mais les impies seront remplis de maux.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
C’est une abomination pour le Seigneur, que des lèvres menteuses; mais ceux qui sincèrement agissent lui plaisent.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Un homme habile cache sa science; et le cœur des insensés publie leur folie.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
La main des forts dominera; mais celle qui est relâchée sera soumise aux tributs.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
La tristesse dans le cœur d’un homme l’humiliera; et par une bonne parole il sera réjoui.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Celui qui néglige un dommage à cause d’un ami est juste; mais le chemin des impies les trompera.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Le frauduleux ne trouvera pas de gain; et la richesse d’un homme juste sera d’un prix d’or.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Dans le sentier de la justice est la vie; mais le chemin détourné conduit à la mort.