Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Celui qui aime la correction, aime la science; mais celui qui hait d'être repris, est un insensé.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
L'homme de bien attire la faveur de l'Éternel; mais Dieu condamnera l'homme qui est plein de malice.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
L'homme ne sera point affermi par la méchanceté; mais la racine des justes ne sera point ébranlée.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Une femme vertueuse est la couronne de son mari; mais celle qui fait honte est comme la carie à ses os.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Les pensées des justes ne sont que justice; mais les conseils des méchants ne sont que fraude.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Les paroles des méchants sont des embûches, pour répandre le sang; mais la bouche des hommes droits les délivrera.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Sitôt que les méchants sont renversés, ils ne sont plus; mais la maison des justes se maintiendra.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
L'homme sera loué suivant sa prudence; mais le cœur dépravé sera dans le mépris.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
L'homme qui est humble bien qu'il ait un serviteur, vaut mieux que celui qui se glorifie et qui manque de pain.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Le juste a soin de la vie de sa bête; mais les entrailles des méchants sont cruelles.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Celui qui cultive sa terre, sera rassasié de pain; mais celui qui suit les fainéants, est dépourvu de sens.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Le méchant convoite ce qu'ont pris les méchants; mais la racine du juste donne du fruit.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Il y a un piège funeste dans le péché des lèvres; mais le juste sortira de la détresse.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
L'homme sera rassasié de biens par le fruit de sa bouche, et on rendra à chacun selon l'œuvre de ses mains.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
La voie de l'insensé est droite à ses yeux; mais celui qui écoute le conseil, est sage.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Le dépit de l'insensé se connaît le jour même; mais celui qui est bien avisé, dissimule l'injure.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Celui qui dit la vérité, rend un témoignage juste; mais le faux témoin soutient la fraude.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Il y a tel homme dont les paroles blessent comme des pointes d'épée; mais la langue des sages est guérison.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
La lèvre véridique est affermie pour toujours; mais la langue fausse n'est que pour un moment.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
La tromperie est dans le cœur de ceux qui machinent le mal; mais la joie est pour ceux qui conseillent la paix.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Aucun malheur n'arrivera au juste; mais les méchants seront accablés de maux.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Les lèvres fausses sont en abomination à l'Éternel; mais ceux qui agissent sincèrement, lui sont agréables.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
L'homme prudent cache ce qu'il sait; mais le cœur des insensés publie leur folie.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
La main des diligents dominera; mais la main paresseuse sera tributaire.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Le chagrin qui est dans le cœur de l'homme, l'accable; mais une bonne parole le réjouit.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Le juste l'emporte sur son voisin; mais la voie des méchants les égare.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Le paresseux ne rôtira point sa chasse; mais les biens les plus précieux sont à l'homme diligent.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
La vie est dans le chemin de la justice, et la voie de son sentier ne tend point à la mort.
