Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Celui qui aime l'instruction, aime la science; mais celui qui hait d'être repris, est un stupide.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
L'homme de bien attire la faveur de l'Eternel; mais [l'Eternel] condamnera l'homme qui machine du mal.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
L'homme ne sera point affermi par la méchanceté; mais la racine des justes ne sera point ébranlée.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
La femme vaillante est la couronne de son mari; mais celle qui fait honte, est comme de la vermoulure à ses os.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Les pensées des justes ne sont que jugement; mais les conseils des méchants ne sont que fraude.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Les paroles des méchants ne tendent qu'à dresser des embûches pour répandre le sang; mais la bouche des hommes droits les délivrera.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Les méchants sont renversés, et ils ne sont plus; mais la maison des justes se maintiendra.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
L'homme est loué selon sa prudence; mais le cœur dépravé sera en mépris.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Mieux vaut l'homme qui ne fait point cas de soi-même, bien qu'il ait des serviteurs, que celui qui se glorifie, et qui a faute de pain.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Le juste a égard à la vie de sa bête; mais les compassions des méchants sont cruelles.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Celui qui laboure sa terre, sera rassasié de pain; mais celui qui suit les fainéants, est dépourvu de sens.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Ce que le méchant désire, est un rets de maux; mais la racine des justes donnera [son fruit.]
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Il y a un lacet de mal dans le forfait des lèvres; mais le juste sortira de la détresse.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
L'homme sera rassasié de biens par le fruit de sa bouche; et on rendra à l'homme la rétribution de ses mains.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
La voie du fou est droite à son opinion; mais celui qui écoute le conseil, est sage.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Quant au fou, son dépit se connaît le même jour; mais l'homme bien avisé couvre son ignominie.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Celui qui prononce des choses véritables, fait rapport de ce qui est juste; mais le faux témoin fait des rapports trompeurs.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Il y a tel qui profère comme des pointes d'épée; mais la langue des sages est santé.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
La parole véritable est ferme à perpétuité; mais la fausse langue n'est que pour un moment.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Il y aura tromperie dans le cœur de ceux qui machinent du mal; mais il y aura de la joie pour ceux qui conseillent la paix.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
On ne fera point qu'aucun outrage rencontre le juste; mais les méchants seront remplis de mal.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Les fausses lèvres sont une abomination à l'Eternel; mais ceux qui agissent fidèlement, lui sont agréables.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
L'homme bien avisé cèle la science; mais le cœur des fous publie la folie.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
La main des diligents dominera; mais la main paresseuse sera tributaire.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Le chagrin qui est au cœur de l'homme, l'accable; mais la bonne parole le réjouit.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Le juste a plus de reste que son voisin; mais la voie des méchants les fera fourvoyer.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Le paresseux ne rôtit point sa chasse; mais les biens précieux de l'homme sont au diligent.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
La vie est dans le chemin de la justice, et la voie de son sentier ne tend point à la mort.
