< Приповісті 12 >

1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Celui qui aime l'instruction aime la science; celui qui hait la réprimande est insensé.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Celui qui est bon obtient la faveur de Yahweh, mais Yahweh condamne l'homme de malice.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
L'homme ne s'affermit pas par la méchanceté, mais la racine des justes ne sera pas ébranlée.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Une femme vertueuse est la couronne de son mari, mais la femme sans honneur est comme la carie dans ses os.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Les pensées des justes sont l'équité; les conseils des méchants, la fraude.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Les paroles des méchants sont des pièges de mort, mais la bouche des hommes droits les sauve.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Le méchant fait un tour, et il n'est plus; mais la maison des justes reste debout.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
L'homme est estimé dans la mesure de son intelligence; mais l'homme au cœur pervers sera méprisé.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Mieux vaut un homme humble qui suffit à ses besoins, qu'un glorieux manquant de pain.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Le juste s'occupe de son bétail, mais les entrailles des méchants sont cruelles.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Celui qui cultive son champ est rassasié de pain, mais celui qui poursuit des choses inutiles est dépourvu de sens.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Le méchant convoite la proie des méchants, mais la racine des justes donne son fruit.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Il y a dans le péché des lèvres un piège funeste, mais le juste se tire de la détresse.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
C'est par le fruit de sa bouche qu'on est rassasié de biens, et il sera rendu à chacun suivant l'œuvre de ses mains.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
La voie de l'insensé est droite à ses yeux, mais le sage écoute les conseils.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
L'insensé laisse voir aussitôt sa colère, mais l'homme prudent sait dissimuler un outrage.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Celui qui proclame la vérité dit ce qui est juste, et le faux témoin profère la perfidie.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Tel qui parle inconsidérément blesse comme un glaive, mais la langue des sages procure la guérison.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
La langue véridique restera toujours, mais la langue mensongère est confondue en un clin d'œil.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
La fraude est dans le cœur de ceux qui méditent le mal, mais la joie est pour ceux qui conseillent la paix.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Aucun malheur n'arrive au juste, mais les méchants sont accablés de maux.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Les lèvres menteuses sont en horreur à Yahweh, mais ceux qui agissent selon la vérité lui sont agréables.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
L'homme prudent cache sa science, mais le cœur de l'insensé publie sa folie.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
La main vigilante dominera, mais la main indolente sera tributaire.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Le chagrin dans le cœur de l'homme l'abat, mais une bonne parole le réjouit.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Le juste montre la voie à son ami, mais la voie des méchants les égare.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Le paresseux ne rôtit pas son gibier, mais l'activité est pour l'homme un précieux trésor.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Dans le sentier de la justice est la vie, et dans le chemin qu'elle trace l'immortalité.

< Приповісті 12 >