Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Whoso is loving instruction, is loving knowledge, And whoso is hating reproof [is] brutish.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
The good bringeth forth favour from Jehovah, And the man of wicked devices He condemneth.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
A man is not established by wickedness, And the root of the righteous is not moved.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
A virtuous woman [is] a crown to her husband, And as rottenness in his bones [is] one causing shame.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
The thoughts of the righteous [are] justice, The counsels of the wicked — deceit.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
The words of the wicked [are]: 'Lay wait for blood,' And the mouth of the upright delivereth them.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Overthrow the wicked, and they are not, And the house of the righteous standeth.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
According to his wisdom is a man praised, And the perverted of heart becometh despised.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Better [is] the lightly esteemed who hath a servant, Than the self-honoured who lacketh bread.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
The righteous knoweth the life of his beast, And the mercies of the wicked [are] cruel.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Whoso is tilling the ground is satisfied [with] bread, And whoso is pursuing vanities is lacking heart,
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
The wicked hath desired the net of evil doers, And the root of the righteous giveth.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
In transgression of the lips [is] the snare of the wicked, And the righteous goeth out from distress.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
From the fruit of the mouth [is] one satisfied [with] good, And the deed of man's hands returneth to him.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
The way of a fool [is] right in his own eyes, And whoso is hearkening to counsel [is] wise.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
The fool — in a day is his anger known, And the prudent is covering shame.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Whoso uttereth faithfulness declareth righteousness, And a false witness — deceit.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
A rash speaker is like piercings of a sword, And the tongue of the wise is healing.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
The lip of truth is established for ever, And for a moment — a tongue of falsehood.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Deceit [is] in the heart of those devising evil, And to those counselling peace [is] joy.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
No iniquity is desired by the righteous, And the wicked have been full of evil.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
An abomination to Jehovah [are] lying lips, And stedfast doers [are] his delight.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
A prudent man is concealing knowledge, And the heart of fools proclaimeth folly.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
The hand of the diligent ruleth, And slothfulness becometh tributary.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Sorrow in the heart of a man boweth down, And a good word maketh him glad.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
The righteous searcheth his companion, And the way of the wicked causeth them to err.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
The slothful roasteth not his hunting, And the wealth of a diligent man is precious.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
In the path of righteousness [is] life, And in the way of [that] path [is] no death!
