Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
He that loueth chastisyng, loueth kunnyng; but he that hatith blamyngis, is vnwijs.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
He that is good, schal drawe to hym silf grace of the Lord; but he that tristith in hise thouytis, doith wickidli.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
A man schal not be maad strong by wyckidnesse; and the root of iust men schal not be moued.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
A diligent womman is a coroun to hir hosebond; and rot is in the boonys of that womman, that doith thingis worthi of confusioun.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
The thouytis of iust men ben domes; and the counselis of wickid men ben gileful.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
The wordis of wickid men setten tresoun to blood; the mouth of iust men schal delyuere hem.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Turne thou wickid men, and thei schulen not be; but the housis of iust men schulen dwelle perfitli.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
A man schal be knowun bi his teching; but he that is veyn and hertles, schal be open to dispising.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Betere is a pore man, and sufficient to him silf, than a gloriouse man, and nedi of breed.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
A iust man knowith the soulis of hise werk beestis; but the entrailis of wickid men ben cruel.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
He that worchith his lond, schal be fillid with looues; but he that sueth idilnesse, is moost fool. He that is swete, lyueth in temperaunces; and in hise monestyngis he forsakith dispisyngis.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
The desir of a wickid man is the memorial of worste thingis; but the roote of iust men schal encreesse.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
For the synnes of lippis `falling doun neiyeth to an yuel man; but a iust man schal scape fro angwisch.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Of the fruyt of his mouth ech man schal be fillid with goodis; and bi the werkis of hise hondis it schal be yoldun to him.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
The weie of a fool is riytful in hise iyen; but he that is wijs, herith counsels.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
A fool schewith anoon his ire; but he that dissymelith wrongis, is wijs.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
He that spekith that, that he knowith, is a iuge of riytfulnesse; but he that lieth, is a gileful witnesse.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
A man is that bihetith, and he is prickid as with the swerd of conscience; but the tunge of wise men is helthe.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
The lippe of treuthe schal be stidfast with outen ende; but he that is a sudeyn witnesse, makith redi the tunge of leesyng.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Gile is in the herte of hem that thenken yuels; but ioye sueth hem, that maken counsels of pees.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
What euere bifallith to a iust man, it schal not make hym sori; but wickid men schulen be fillid with yuel.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
False lippis is abhominacioun to the Lord; but thei that don feithfuli, plesen him.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
A fel man hilith kunnyng; and the herte of vnwise men stirith foli.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
The hond of stronge men schal haue lordschip; but the hond that is slow, schal serue to tributis.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Morenynge in the herte of a iust man schal make hym meke; and he schal be maad glad bi a good word.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
He that dispisith harm for a frend, is a iust man; but the weie of wickid men schal disseyue hem.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
A gileful man schal not fynde wynnyng; and the substaunce of man schal be the prijs of gold.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Lijf is in the path of riytfulnesse; but the wrong weie leedith to deeth.
