Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
He that loueth instruction, loueth knowledge: but he that hateth correction, is a foole.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
A good man getteth fauour of the Lord: but the man of wicked immaginations will hee condemne.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
A man cannot be established by wickednesse: but the roote of the righteous shall not be mooued.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
A vertuous woman is the crowne of her husband: but she that maketh him ashamed, is as corruption in his bones.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
The thoughtes of the iust are right: but the counsels of the wicked are deceitfull.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
The talking of the wicked is to lye in waite for blood: but the mouth of the righteous will deliuer them.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
God ouerthroweth the wicked, and they are not: but the house of the righteous shall stand.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
A man shall be commended for his wisedome: but the froward of heart shalbe despised.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
He that is despised, and is his owne seruant, is better then he that boasteth himselfe and lacketh bread.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
A righteous man regardeth the life of his beast: but the mercies of the wicked are cruell.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
He that tilleth his lande, shalbe satisfied with bread: but he that followeth the idle, is destitute of vnderstanding.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
The wicked desireth the net of euils: but the roote of the righteous giueth fruite.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
The euill man is snared by the wickednesse of his lips, but the iust shall come out of aduersitie.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
A man shalbe satiate with good things by the fruite of his mouth, and the recompence of a mans hands shall God giue vnto him.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
The way of a foole is right in his owne eyes: but he that heareth counsell, is wise.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
A foole in a day shall be knowen by his anger: but he that couereth shame, is wise.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
He that speaketh trueth, will shewe righteousnes: but a false witnes vseth deceite.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
There is that speaketh wordes like the prickings of a sworde: but the tongue of wise men is health.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
The lip of trueth shall be stable for euer: but a lying tongue varieth incontinently.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Deceite is in the heart of them that imagine euill: but to the counsellers of peace shall be ioye.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
There shall none iniquitie come to the iust: but the wicked are full of euill.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
The lying lips are an abomination to the Lord: but they that deale truely are his delite.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
A wise man concealeth knowledge: but the heart of the fooles publisheth foolishnes.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
The hand of the diligent shall beare rule: but the idle shalbe vnder tribute.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Heauines in the heart of man doeth bring it downe: but a good worde reioyceth it.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
The righteous is more excellent then his neighbour: but the way of the wicked will deceiue them.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
The deceitfull man rosteth not, that hee tooke in hunting: but the riches of the diligent man are precious.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Life is in the way of righteousnesse, and in that path way there is no death.
