< Приповісті 12 >
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
He that loves instruction loves sense, but he that hates reproofs is a fool.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
He that has found favour with the Lord [is made] better; but a transgressor shall be passed over in silence.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
A man shall not prosper by wickedness; but the roots of the righteous shall not be taken up.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
A virtuous woman is a crown to her husband; but as a worm in wood, so a bad woman destroys her husband.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
The thoughts of the righteous [are true] judgments; but ungodly men devise deceits.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
The words of ungodly men are crafty; but the mouth of the upright shall deliver them.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
When the ungodly is overthrown, he vanishes away; but the houses of the just remain.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
The mouth of an understanding [man] is praised by a man; but he that is dull of heart is had in derision.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Better is a man in dishonour serving himself, than one honouring himself and wanting bread.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
A righteous man has pity for the lives of his cattle; but the bowels of the ungodly are unmerciful.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
He that tills his own land shall be satisfied with bread; but they that pursue vanities are void of understanding. He that enjoys himself in banquets of wine, shall leave dishonour in his own strong holds.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
The desires of the ungodly are evil; but the roots of the godly are firmly set.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
For the sin of [his] lips a sinner falls into snare; but a righteous man escapes from them. He whose looks are gentle shall be pitied, but he that contends in the gates will afflict souls.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
The soul of a man shall be filled with good from the fruits of his mouth; and the recompence of his lips shall be given to him.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
The ways of fools are right in their own eyes; but a wise man hearkens to counsels.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
A fool declares his wrath the same day; but a prudent man hides his own disgrace.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
A righteous man declares the open truth; but an unjust witness is deceitful.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Some wound as they speak, [like] swords; but the tongues of the wise heal.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
True lips establish testimony; but a hasty witness has an unjust tongue.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
[There is] deceit in the heart of him that imagines evil; but they that love peace shall rejoice.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
No injustice will please a just man; but the ungodly will be filled with mischief.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Lying lips are a abomination to the Lord; but he that deals faithfully is accepted with him.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
An understanding man is a throne of wisdom; but the heart of fools shall meet with curses.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
The hand of chosen men shall easily obtain rule; but the deceitful shall be for a prey.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
A terrible word troubles the heart of a righteous man; but a good message rejoices him.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
A just arbitrator shall be his own friend; but mischief shall pursue sinners; and the way of ungodly men shall lead them astray.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
A deceitful man shall catch no game; but a blameless man is a precious possession.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
In the ways of righteousness is life; but the ways of those that remember injuries [lead] to death.