Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Thuituennah aka lungnah loh mingnah khaw a lungnah tih, toelthamnah aka hmuhuet tah a kotalh.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Hlang then loh BOEIPA taengkah kolonah a dang tih, tangkhuepnah aka khueh hlang tah a poehlip sak.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
Halangnah lamloh hlang cikngae pawt tih, aka dueng kah a yung tah a tuen sak moenih.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Tatthai nu tah a boei kah rhuisam la om, tedae yah aka bai tah a rhuh khuiah keet la om.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Aka dueng tah kopoek tiktam tih, halang kah a niing tah thailatnah la poeh.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Halang rhoek kah olka loh thii a rhongngol tih, aka thuem kah a ka loh hlang a huul.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Halang rhoek te a palet nen tah om uh voel pawh, tedae aka dueng rhoek kah im tah pai yoeyah.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
A lungmingnah olka dongah hlang loh a thangthen tih, lungbuei aka paihaeh tah nueihbu la poeh.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Rhaidaeng mai cakhaw a taengah sal aka khueh tah, thangpom uh tih caak aka nai lakah then.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Aka dueng long tah a rhamsa kah a hinglu te a ming dae, halang kah haidamnah tah muenying muenyang la om.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Amah khohmuen aka tawn loh buh a cung sak tih, a lungbuei aka talh long tah a hoenghoep te a hloem.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Boethae rhoek kah tluum te halang loh a nai dae, aka dueng rhoek kah a yung tah cuen yoeyah.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Hmuilai kah boekoek dongah boethae kah hlaeh om dae, aka dueng tah citcai lamloh loeih.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Hlang kah lai thaih loh hnothen a cung sak tih, hlang kut neh a tiing la amah taengah a mael rhoe, a mael pah.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
Aka ang kah longpuei tah a mikhmuh ah thuem dae, aka cueih kah cilsuep te ni a. hnatun.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Aka ang loh khothaih ah a konoinah te a phoe dae, aka thaai loh yah koi te a dah.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Uepomnah aka sat loh duengnah a thui tih, a honghi kah laipai tah hlangthai palat ni.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
cunghang kah tingtoehnah bangla aka cal buengrhuet khaw om dae, aka cueih kah a lai tah hoeihnah la om.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
Oltak kah hmuilai tah a yoeyah la cikngae tih, a honghi ol cat ka paa sak.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Hlangthai palat loh a lungbuei khuikah boethae te a uep tih, rhoepnah ham aka uen loh kohoenah a dang.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Aka dueng te boethae pakhat long khaw a cuhu thil moenih. Tedae halang rhoek tah boethae neh baetawt uh.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
A honghi kah hmuilai tah BOEIPA kah a tueilaehkoi tih uepomnah aka saii te a kolonah la a khueh.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Aka thaai hlang long tah mingnah te a tuem tih, aka ang kah lungbuei long tah a anglat te a yan.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
Aka haam kah kut loh a taemrhai vetih palyal te saldong la a om sak ni.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Lungbuei kah mawnnah loh hlang a bungkawn tih, ol then loh ko a hoe sak.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Aka dueng long tah a hui te a tlap tih, halang rhoek kah longpuei tah amamih te kho a hmang puei.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Palyal loh a sakah pataeng a kaeh moenih, tedae hlang haam kah a boeirhaeng tah a phu tlo.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Duengnah caehlong ah hingnah om tih, a hawn longpuei khaw dueknah moenih.
