Приповісті 11
1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
Balança enganosa é abominação ao Senhor, mas o peso justo o seu prazer.
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
Vinda a soberba, virá tambem a affronta; mas com os humildes está a sabedoria.
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
A sinceridade dos sinceros os encaminhará, mas a perversidade dos aleives os destruirá.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
Não aproveitam as riquezas no dia da indignação, mas a justiça livra da morte.
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
A justiça do sincero endireitará o seu caminho, mas o impio pela sua impiedade cairá.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
A justiça dos virtuosos os livrará, mas na sua perversidade serão apanhados os iniquos.
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
Morrendo o homem impio perece a sua expectação, e a esperança dos injustos se perde.
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
O justo é livre da angustia, e o impio vemem seu logar.
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
O hypocrita com a bocca destroe ao seu companheiro, mas os justos são livres pelo conhecimento.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
No bem dos justos exulta a cidade; e, perecendo os impios, ha jubilo.
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
Pela benção dos sinceros se exalta a cidade, mas pela bocca dos impios se derriba.
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
O que carece de entendimento despreza a seu companheiro, mas o homem bem entendido cala-se.
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
O que anda praguejando descobre o segredo, mas o fiel de espirito encobre o negocio.
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
Não havendo sabios conselhos, o povo cae, mas na multidão de conselheiros ha segurança.
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
Decerto soffrerá severamente aquelle que fica por fiador do estranho, mas o que aborrece aos que dão as mãos estará seguro.
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
A mulher aprazivel guarda a honra, como os violentos guardam as riquezas.
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
O homem benigno faz bem á sua propria alma, mas o cruel perturba a sua propria carne.
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
O impio faz obra falsa, mas para o que semeia justiça haverá galardão fiel.
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
Como a justiça encaminha para a vida, assim o que segue o mal vae para a sua morte.
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
Abominação são ao Senhor os perversos de coração, mas os sinceros de caminho são o seu deleite.
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
Ainda que o mau junte mão á mão, não será inculpavel, mas a semente dos justos escapará.
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
Como joia de oiro na tromba da porca, assim é a mulher formosa, que se aparta da razão.
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
O desejo dos justos tão sómente é o bem, mas a esperança dos impios é a indignação.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
Alguns ha que espalham, e ainda se lhes accrescenta mais, e outros que reteem mais do que é justo, mas é para a sua perda.
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
A alma abençoante engordará, e o que regar, elle tambem será regado.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
Ao que retem o trigo o povo amaldiçoa, mas benção haverá sobre a cabeça do vendedor:
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
O que busca cedo o bem busca favor, porém o que procura o mal a esse lhe sobrevirá.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
Aquelle que confia nas suas riquezas cairá, mas os justos reverdecerão como a rama.
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
O que perturba a sua casa herdará o vento, e o tolo será servo do entendido de coração.
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
O fructo do justo é arvore de vida, e o que ganha almas sabio é.
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
Eis que o justo é recompensado na terra; quanto mais o será o impio e o peccador.
