< Приповісті 11 >
1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
いつはりの權衝はヱホバに惡まれ 義しき法馬は彼に欣ばる
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
驕傲きたれば辱も亦きたる謙だる者には智慧あり
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
直者の端荘は己を導き悖逆者の邪曲は己を亡す
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
寳は震怒の日に益なし されど正義は救ふて死をまぬかれしむ
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
完全者はその正義によりてその途を直くせられ 惡者はその惡によりて跌るべし
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
直者はその正義によりて救はれ 悖逆者は自己の惡によりて執へらる
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
惡人は死るときにその望たえ 不義なる者の望もまた絶べし
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
義者は艱難より救はれ 惡者はこれに代る
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
邪曲なる者は口をもてその鄰を亡す されど義しき者はその知識によりて救はる
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
義しきもの幸福を受ればその城邑に歓喜あり 惡きもの亡さるれば歓喜の聲おこる
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
城邑は直者の祝ふに倚て高く擧られ 惡者の口によりて亡さる
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
その鄰を侮る者は智慧なし 聰明人はその口を噤む
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
往て人の是非をいふ者は密事を洩し 心の忠信なる者は事を隱す
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
はかりごとなければ民たふれ 議士多ければ平安なり
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
他人のために保證をなす者は苦難をうけ 保證を嫌ふ者は平安なり
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
柔順なる婦は榮譽をえ 強き男子は資財を得
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
慈悲ある者は己の霊魂に益をくはへ 殘忍者はおのれの身を擾はす
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
惡者の獲る報はむなしく 義を播くものの得る報賞は確し
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
堅く義をたもつ者は生命にいたり 惡を追もとむる者はおのれの死をまねく
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
心の戻れる者はヱホバに憎まれ 直く道を歩む者は彼に悦ばる
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
手に手をあはするとも惡人は罪をまぬかれず 義人の苗裔は救を得
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
美しき婦のつつしみなきは金の環の豕の鼻にあるが如し
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
義人のねがふところは凡て福祉にいたり 惡人ののぞむところは震怒にいたる
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
ほどこし散して反りて増ものあり 與ふべきを吝みてかへりて貧しきにいたる者あり
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
施與を好むものは肥え 人を潤ほす者はまた利潤をうく
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
穀物を蔵めて糶ざる者は民に詛はる 然れど售る者の首には祝福あり
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
善をもとむる者は恩惠をえん 惡をもとむる者には惡き事きたらん
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
おのれの富を恃むものは仆れん されど義者は樹の靑葉のごとくさかえん
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
おのれの家をくるしむるものは風をえて所有とせん 愚なる者は心の智きものの僕とならん
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
義人の果は生命の樹なり 智慧ある者は人を捕ふ
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
みよ義人すらも世にありて報をうくべし况て惡人と罪人とをや