< Приповісті 11 >

1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
TUHAN membenci orang yang memakai timbangan yang curang tapi Ia senang dengan orang yang memakai timbangan yang tepat.
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
Orang yang sombong akan dihina; orang yang rendah hati adalah bijaksana.
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
Orang baik dituntun oleh kejujurannya; orang yang suka bohong dihancurkan oleh kebohongannya.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
Apabila menghadapi maut, harta benda tak berarti; hidupmu akan selamat bila engkau tulus hati.
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
Jalan hidup orang baik diratakan oleh kejujuran, tetapi orang jahat membawa diri kepada kehancuran.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
Orang jujur selamat karena ketulusan hatinya; orang yang tak dapat dipercaya, terperosok oleh keserakahannya.
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
Bila orang jahat meninggal, harapannya pun mati; berharap kepada kekuatan sendiri tidak berarti.
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
Orang saleh terhindar dari kesukaran; orang jahat mendapat rintangan.
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
Percakapan orang jahat membinasakan; hikmat orang baik menyelamatkan.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
Kota semarak jika orang jujur mendapat rejeki; rakyat bersorak-sorai jika orang jahat mati.
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
Restu orang jujur memperindah kota; perkataan orang jahat merusakkannya.
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
Menghina orang lain adalah perbuatan yang dungu; orang yang berbudi, tidak akan mengatakan sesuatu pun.
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
Penyebar kabar angin tak dapat memegang rahasia, tapi orang yang dapat dipercaya bisa merahasiakan perkara.
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
Bangsa akan hancur jika tak ada pimpinan; semakin banyak penasihat, semakin terjamin keselamatan.
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
Berjanji membayar utang orang lain berarti mendatangkan celaka; lebih baik tidak terlibat dalam hal itu supaya aman.
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
Wanita yang baik budi mendapat kehormatan; orang kejam mengumpulkan kekayaan.
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
Orang yang baik hati menguntungkan dirinya; orang yang kejam merugikan dirinya.
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
Keuntungan orang jahat adalah keuntungan semu, keuntungan orang yang berbuat baik adalah keuntungan yang sejati.
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
Siapa tekun berbuat baik, akan hidup bahagia; siapa berkeras untuk berbuat jahat menuju maut.
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
TUHAN membenci orang yang berhati jahat, tapi Ia mengasihi orang yang hidup tanpa cela.
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
Orang jahat pasti mendapat hukuman; orang baik akan selamat.
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
Kecantikan wanita yang tak berbudi serupa cincin emas di hidung babi.
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
Keinginan orang baik selalu menghasilkan yang baik, tapi yang dapat diharapkan oleh orang jahat hanyalah kemarahan.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
Ada orang suka memberi, tapi bertambah kaya, ada yang suka menghemat, tapi bertambah miskin papa.
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
Orang yang banyak memberi akan berkelimpahan, orang yang suka menolong akan ditolong juga.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
Siapa menimbun akan dikutuk orang, tetapi orang yang menjualnya mendapat pujian.
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
Siapa rajin berbuat baik akan disenangi orang; siapa mencari kejahatan, akan ditimpa kesukaran.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
Siapa mengandalkan harta akan jatuh seperti daun tua; orang yang saleh akan berkembang seperti tunas muda.
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
Orang yang menyusahkan rumah tangganya, akan kehilangan segala-galanya. Orang bodoh akan melayani orang yang bijaksana.
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
Orang yang saleh akan terjamin hidupnya; orang yang bijaksana bertambah pengikutnya.
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
Jikalau di dunia ini orang baik pun akan menerima balasan, sudah pasti orang jahat dan berdosa akan mendapat hukuman.

< Приповісті 11 >