Приповісті 11
1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
False balances are an abomination before the Lord: but a just weight is acceptable to him.
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
Wherever pride enters, there will be also disgrace: but the mouth of the lowly meditates wisdom.
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
When a just man dies he leaves regret: but the destruction of the ungodly is speedy, and causes joy.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
[Possessions will not profit in a day of wrath, but righteousness will deliver from death. ]
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
Righteousness traces out blameless paths: but ungodliness encounters unjust dealing.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
The righteousness of upright men delivers them: but transgressors are caught in their own destruction.
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
At the death of a just man his hope does not perish: but the boast of the ungodly perishes.
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
A righteous man escapes from a snare, and the ungodly man is delivered up in his place.
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
In the mouth of ungodly men is a snare to citizens: but the understanding of righteous men is prosperous.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
In the prosperity of righteous men a city prospers: but by the mouth of ungodly men it is overthrown.
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
[At the blessing of the upright a city shall be exalted. ]
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
A man void of understanding sneers at [his fellow] citizens: but a sensible man is quiet.
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
A double-tongued man discloses the [secret] counsels of an assembly: but he that is faithful in spirit conceals matters.
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
They that have no guidance fall like leaves: but in much counsel there is safety.
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
A bad man does harm wherever he meets a just man: and he hates the sound of safety.
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
A gracious wife brings glory to her husband: but a woman hating righteousness is a theme of dishonour. The slothful come to lack: but the diligent support themselves with wealth.
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
A merciful man does good to his own soul: but the merciless destroys his own body.
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
An ungodly man performs unrighteous works: but the seed of the righteous is a reward of truth.
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
A righteous son is born for life: but the persecution of the ungodly [ends] in death.
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
Perverse ways are an abomination to the Lord: but all they that are blameless in their ways are acceptable to him.
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
He that unjustly strikes hands shall not be unpunished: but he that sows righteousness he shall receive a faithful reward.
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
As an ornament in a swine's snout, so is beauty to an ill-minded women.
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
All the desire of the righteous is good: but the hope of the ungodly shall perish.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
There are [some] who scatter their own, and make it more: and there are [some] also who gather, [yet] have less.
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
Every sincere soul is blessed: but a passionate man is not graceful.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
May he that hoards corn leave it to the nation: but blessing be on the head of him that gives [it].
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
He that devises good [counsels] seeks good favour: but [as for] him that seeks after evil, [evil] shall overtake him.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
He that trusts in wealth shall fall; but he that helps righteous men shall rise.
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
He that deals not graciously with his own house shall inherit the wind; and the fool shall be servant to the wise man.
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
Out of the fruit of righteousness grows a tree of life; but the souls of transgressors are cut off before their time.
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
If the righteous scarcely be saved, where shall the ungodly and the sinner appear?
