Приповісті 11
1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
Jehova Nyasaye ok mor gi rapim ma ok nikare, to rapim makare ema omorgo.
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
Ka sunga biro, eka wichkuot bende biro, to muolo biro kod rieko.
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
Bidhruok mar joma kare telonegi, to joma ok jo-adiera kethore gi timbegi mag achach.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
Mwandu onge gi ohala e ndalo mar mirima, to tim makare reso ngʼato e tho.
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
Tim makare mar joma kare maonge ketho loso yoregi moriere, to joricho podho nikech richogi.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
Tim makare mar joma kare resogi, to jogo ma ok jo-adiera imako gi gombogi maricho.
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
Ka jaricho otho, to genone duto tho kode, gigo duto mane ogeno kuom tekone bedo nono.
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
Ngʼat makare ireso kuom chandruok, to chandruok biro mana ni jaricho.
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
Ngʼat ma ok ja-Nyasaye hinyo jabathe gi dhoge owuon, to rieko miyo ngʼat makare tony.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
Ka ngʼat makare mewo, dala maduongʼ bedo mamor, ka joricho otho, to nitie koko mar mor.
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
Gweth mar joma kare kelo pak ne dala, to kuom dho joricho dala kethore.
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
Ngʼat maonge gi rieko jaro jabathe, to ngʼat man-gi winjo rito lewe.
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
Kuoth ketho genruok, to ngʼat ma ja-ratiro rito wach malingʼ-lingʼ.
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
Oganda podho nimar onge puonj, to jongʼad rieko mangʼeny miyo loch mar adier bedo.
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
Ngʼat machungʼ e gowi ni ngʼat mokia biro hinyore adier, to ngʼat motamore chungʼ e gowi ni ngʼat mokia okonyore.
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
Dhako ma chunye ngʼwon yudo luor, to ji ma kitgi richo yudo mana mwandu kende.
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
Ngʼat mangʼwon yudo ohala mana ne en owuon, to ngʼat makwiny kelo chandruok ni en owuon.
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
Jaricho yudo ohala mar miriambo, to ngʼat machwoyo gima kare kayo pok mar adiera.
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
Ngʼat man-gi tim makare kendo ma ja-adiera nobed mangima, to ngʼat maluwo richo dhiyo e thone.
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
Jehova Nyasaye odagi jogo ma chunygi opongʼ gi richo, to omor gi jogo ma yoregi ler.
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
Bed ka ingʼeyo ni jaricho ok notony ma ok okume, to jogo makare nobed thuolo.
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
Mana ka tere mar dhahabu manie um anguro, e kaka dhako ma jaber maonge rieko chalo.
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
Dwaro mar joma kare gik mana e ber kende, to geno mar joricho gik mana e mirima.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
Ngʼato achiel miyo ji ma ok odewo, to bende pod mwandu medorene moloyo, to ngʼat machielo kungo mokadhore, to ochopo mana e chan.
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
Ngʼat mangʼwon biro bedo gi mwandu; to ngʼat makweyo chuny ji ibiro kwe chunye bende.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
Ji kwongʼo ngʼat mapando cham, to gweth bedo ni ngʼatno moyie golo chambe mondo ji ongʼiew kuome.
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
Ngʼat madwaro ber winjo maber, to kethruok biro ni ngʼatno madware.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
Ngʼatno mogeno kuom mwandune biro podho; to joma kare nodhi nyime mana ka oboke mangʼich.
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
Ngʼatno makelo chandruok ni joge ok nonwangʼ gimoro, to ngʼat mofuwo nobed misumba ngʼat mariek.
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
Olemb joma kare en yadh ngima, to ngʼatno ma reso chunje riek.
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
Ka joma kare yudo pokgi e piny, to joma ok oluoro Nyasaye gi joricho diyud mangʼeny maromo nadi!
