< Приповісті 11 >

1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
Hlangthai palat kah cooi te BOEIPA kah tueilaehkoi tih, coilung a thuem te a kolonah la om.
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
Althanah ha pawk vaengah yah khaw thoeng, tedae cueihnah tah kodo nen ni ha pawk.
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
Aka thuem rhoek kah muelhtuetnah loh amamih te a mawt tih, hnukpoh rhoek kah a saveknah loh amamih te a rhoelrhak la a rhoelrhak sak.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
A thinpom khohnin ah tah a boeirhaeng nen khaw hoeikhang pawt vetih, duengnah long ni dueknah lamloh a huul eh.
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
Duengnah long tah a longpuei te cuemthuek la a dueng sak tih, halang te a a halangnah loh a cungku sak.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
Aka dueng rhoek tah duengnah loh a huul tih, hnukpoh rhoek tah talnah loh a tuuk.
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
Halang hlang kah dueknah dongah ngaiuepnah khaw moelh tih, thahuem kah ngaiuepnah khaw tahah.
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
Aka dueng tah citcai lamkah khaw pumcum tih anih yueng la halang taengla a pawk pah.
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
Lailak kah a ka loh a hui a phae tih aka dueng kah mingnah rhangneh pumcum uh.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
Aka dueng kah thennah dongah ni khorha loh sundaep thil tih halang a milh vaengah tamlung a lohuh.
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
Aka thuem rhoek kah yoethennah loh vangpuei a pomsang tih, halang kah a ka longtah a koengloeng.
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
Lungbuei aka talh loh a hui te a hnoel a rhoeng dae lungcuei hlang long tah hil a phah.
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
Caemtuh a caeh vaengah baecenol te a hliphen tih mueihla ah tangnah koila aka om long tah olka a tuem.
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
A niing a tal dongah pilnam cungku tih, uentonah a yet nen ni loeihnah a om.
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
Kholong loh rhi a khang atah boethae loh thae a huet ni, Tedae kutyuh aka hnoel tah a pangtung uh.
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
Huta mikdaithen loh thangpomnah te a moem tih, hlanghaeng loh khuehtawn a koi ni.
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
Sitlohnah aka khueh hlang loh a hinglu khaw a phai dae muenying muenyang loh a pumsa a lawn khoeng.
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
Halang loh a honghi khaw thaphu la a saii tih, duengnah cangti aka tuh longtah oltak kutphu te a doe.
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
Duengnah tah hingnah la pawk tih, boethae aka hloem khaw a dueknah ham ni.
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
Lungbuei a voeldak tah BOEIPA kah a tueilaehkoi tih, cuemthuek longpuei tah a kolonah la om.
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
Kut sokah kut pataeng boethae a hmil moenih, tedae aka dueng kah tiingan tah loeih ni.
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
Sakthen nu khaw omih aka phaelh tah ok hnarhong dongkah sui hnaii banghui ni.
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
Aka dueng rhoek long tah a then ngaiuepnah bueng ni a ngaihlihnah tih halang rhoek long tah thinpom a khueh.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
A khueh duen te a tael tih koep a koei pah, hloh malcal khaw tloelnah la om sumsoek.
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
yoethennah hinglu loh a doedan vetih, a tulcah dongah amah te khaw a suep van ni.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
Cangpai aka hloh te namtu loh a tap tih aka hlah te tah a lu ah yoethennah loh a vuei.
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
A then aka toem loh kolonah a tlap tih, boethae aka tlap tah amah a thoeng thil.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
A khuehtawn dongah aka pangtung tah cungku vetih aka dueng rhoek tah thinghnah bangla boe ni.
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
A imkhui aka lawn tah khohli a pang vetih, aka ang khaw lungbuei aka cueih taengah sal la om ni.
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
Aka dueng kah a thaih tah hingnah thingkung la om tih, hinglu aka tuek ni aka cueih.
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
Aka dueng pataeng diklai dongah a thuung atah halang neh laihmu aisat te a thuung ni ta.

< Приповісті 11 >