Приповісті 11
1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
Hina Gode da ogogosu dunu amo da ogogosu dioi defei amoga dunu enoma ogogosa, E da ilima higasa. Be E da moloidafa dioi defei hahawane ba: sa.
2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
Gasa fi dunu da hedolowane gogosiasu ba: mu. Dilia hou asaboiwane dialumu da defea.
3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
Di da moloiwane hou hamosea, di da moloidafa logoga ahoanumu. Be moloi hame ogogosu dunu da ilia wadela: i hou amoga wadela: lesi dagoi ba: mu.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
Di da bagade gaguiwane bogosea, dia gagui da dia hou hame fidimu. Be moloidafa hou da dia esalusu gaga: su dawa:
5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
Nowa dunu da moloidafa hou hamosea, ea osobo bagade esalusu da noga: mu. Be wadela: i hamosu dunu da hi hamobeba: le dafamu.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
Moloidafa hou da moloi hamosu dunuma gaga: su agoai gala. Be ogogosu dunu da ea uasu hou amoga hina: saniga hina: fawane daha.
7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
Wadela: i hamosu dunu da bogosea, ea hobea misunu dafawane hamoma: beyale dawa: lusu amola da gilisili bogosa. Nowa da muni amola liligi gagui amo baligili dafawaneyale dawa: sea, e da dafai dagoi ba: mu.
8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
Moloidafa dunu da bidi hamosu amoga se mae nabima: ne gaga: i dagoi ba: sa. Be amomane amo hou da wadela: i hamosu dunuma doaga: sa.
9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
Gode Ea hou hame lalegagui dunu ilia sia: da di wadela: mu dawa: Be moloidafa dunu ilia Bagade Dawa: su Hou da di gaga: musa: dawa:
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
Bagade gagui hou da moloidafa dunu ilima doaga: sea, moilai bai bagade dunu huluane da nodosa. Be wadela: i hamosu dunu da bogosea, ilia da nodone wele sia: sa.
11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
Noga: i dunu da Gode da moilai bai bagade hahawane dogolegele fidima: ne sia: ne gadosea, amo moilai da noga: idafa amola bagade ba: sa. Be wadela: i hamosu dunu da gagabusu sia: sia: dasea, moilai bai bagade da dafasa.
12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
Nowa da dunu eno ilia hou wadela: ma: ne habosesele sia: sea, e da gagaoui agoane hamosa. Di da asigi dawa: su hou noga: i hamomusa: dawa: sea, dia lafi ga: ma.
13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
Nowa da udigili sadoga sia: dasea, ema wamolegei sia: olelemu da defea hame galebe. Be nowa da moloidafa hou fawane hamosa, amo dunu ea sia: dafawaneyale dawa: mu da defea.
14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
Dunu fi da noga: i fada: i sia: su dunu hame galea, amo fi da dafai dagoi ba: mu. Fada: i sia: olelesu dunu bagohame da dunu fi ilima gaga: su agoai galebe.
15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
Di da ga fi amo ea fa: no dabema: ne iasu dabe imunusa: sia: sea, se nabimu. Amo hou yolesimu da defea.
16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
Dunu huluane da noga: i uda ema nodosa. Be udigili wadela: i hamosu uda da dafai dagoi amola e fi da gogosiasa. Hihi dabuli dunu da muni hamedafa ba: mu. Be dunu amo da eno dunu mae dawa: le, ha: giwane hawa: hamosea da bagade gaguiwane ba: mu.
17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
Di da eno dunuma asigisia, di da dia hou amola fidisa. Be di da dodona: gi hamosea, dina: fawane wadela: lesisa.
18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
Wadela: i hamosu dunu ilia da liligi baligiliwane hame lasa. Be dilia hou moloidafa hamosea, bidi ida: iwane lamu.
19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
Nowa dunu da gasa fili, moloidafa hou hamomusa: dawa: sea, e da esalusu ba: mu. Be nowa da gasa fili, wadela: i hou fawane hamomusa: dawa: sea, e da bogomu.
20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
Hina Gode da wadela: i hanai hou dawa: su dunu ilima higasa. Be E da moloidafa hamosu dunu ilima asigisa.
21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
Dafawane! Hina Gode da wadela: i hamosu dunuma se iasu imunu galebe. Be moloidafa hamosu dunu da gaga: su ba: mu.
22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
Uda amo da ea da: i noga: iwane ba: sa be ea asigi dawa: su ganodini fofada: su hou da noga: i hame gala, amo ea hou da gebo ea migifu gouli sisiga: i amoga gala: lesi agoai ba: sa.
23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
Noga: i dunu ilia hanai lasu da dunu huluane fidisa. Be wadela: i dunu ilia da ilia hanai liligi lasea, dunu huluane da ougi ba: sa.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
Dunu mogili da ilia muni huluane mae gagulaligili hedolowane ebelesa be ilia bu muni baligiliwane ba: sa. Mogili ilia da muni gagulaligisa be fa: no hame gaguiwane ba: sa.
25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
Dia eno dunu fidima: ne, ilima iasea, bagade gaguiwane ba: mu. Di da eno dunu fidisia, di amola da fidisu ba: mu.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
Nowa dunu da muni bagade lama: ne ouesalebeba: le gagoma udigili ea diasu ganodini sala, ema dunu eno da ougisa. Be nowa da hedolowane bidiga lasea, ema ilia da nodosa.
27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
Di da hobea hahawane hawa: fawane hamomusa: dawa: sea, dunu eno da dima nodomu. Be di da mosolasu amo hogosea, di da mosolasu fawane ba: mu.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
Nowa dunu da ilia muni amola liligi gagui, amo da ili fawane fidima: ne dawa: sea, ilia da lubi gisu defele dafamu. Be noga: idafa dunu da lubi gaheabolo lai agoai ba: mu.
29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
Nowa dunu da mosolasu ea sosogo fi ilima gaguli masea, da bogosea, da: i nabado agoai ba: mu. Gagaoui dunu da eso huluane bagade dawa: su dunu ilia hawa: hamosu dunu agoai ba: mu.
30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
Moloidafa hou da esalusu iaha. Be nimi bagade hou da esalusu bu fadegale fasisa.
31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
Noga: idafa dunu da osobo bagadega esalea, ilia bidi ida: iwane lamu. Amaiba: le, noga: le dawa: ma! Wadela: i hamosu amola ledo dunu da se iasu lamu.
