Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Mudar je sin radost ocu svojemu, a lud je sin žalost materi svojoj.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Ne pomaže nepravedno blago, nego pravda izbavlja od smrti.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Ne da Gospod da gladuje duša pravednikova, a imanje bezbožnièko razmeæe.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Nemarna ruka osiromašava, a vrijedna ruka obogaæava.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Ko zbira u ljeto, sin je razuman; ko spava o žetvi, sin je sramotan.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Blagoslovi su nad glavom pravedniku, a usta bezbožnièka pokriva nasilje.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Spomen pravednikov ostaje blagosloven, a ime bezbožnièko truhne.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Ko je mudra srca, prima zapovijesti; a ko je ludijeh usana, pašæe.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Ko hodi bezazleno, hodi pouzdano; a ko je opak na putovima svojim, poznaæe se.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Ko namiguje okom, daje muku; i ko je ludijeh usana, pašæe.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Usta su pravednikova izvor životu, a usta bezbožnièka pokriva nasilje.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Mrzost zameæe svaðe, a ljubav prikriva sve prijestupe.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Na usnama razumnoga nalazi se mudrost, a za leða je bezumnoga batina.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Mudri sklanjaju znanje, a usta ludoga blizu su pogibli.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Bogatstvo je bogatima tvrd grad, siromaštvo je siromasima pogibao.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Rad je pravednikov na život, dobitak bezbožnikov na grijeh.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Ko prima nastavu, na putu je k životu; a ko odbacuje kar, luta.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Ko pokriva mržnju, lažljivih je usana; i ko iznosi sramotu, bezuman je.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
U mnogim rijeèima ne biva bez grijeha; ali ko zadržava usne svoje, razuman je.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Jezik je pravednikov srebro odabrano; srce bezbožnièko ne vrijedi ništa.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Usne pravednikove pasu mnoge, a bezumni umiru s bezumlja.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Blagoslov Gospodnji obogaæava a bez muke.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Bezumniku je šala èiniti zlo, a razuman èovjek drži se mudrosti.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Èega se boji bezbožnik, ono æe ga snaæi; a što pravednici žele, Bog æe im dati.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Kao što prolazi oluja, tako bezbožnika nestaje; a pravednik je na vjeèitom temelju.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Kakav je ocat zubima i dim oèima, taki je ljenivac onima koji ga šalju.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Strah Gospodnji dodaje dane, a bezbožnicima se godine prekraæuju.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Èekanje pravednijeh radost je, a nadanje bezbožnijeh propada.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Put je Gospodnji krjepost bezazlenomu, a strah onima koji èine bezakonje.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Pravednik se neæe nigda pokolebati, a bezbožnici neæe nastavati na zemlji.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Usta pravednikova iznose mudrost, a jezik opaki istrijebiæe se.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Usne pravednikove znaju što je milo, a bezbožnièka su usta opaèina.
