Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Izaga zikaSolomoni: Indodana ehlakaniphileyo iletha ukuthokoza kuyise, kodwa indoda eyisiwula iletha ukudabuka kunina.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Inotho ezuzwe ngobuqili kayisizi lutho, kodwa ukulunga kukhulula ekufeni.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
UThixo kayekeli abalungileyo belambile kodwa uyavimbela izinkanuko zezixhwali.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Izandla ezivilaphayo ziletha ubuyanga, kodwa izandla ezikhutheleyo ziletha inotho.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Lowo obutha amabele ngesikhathi sawo yindodana ehlakaniphileyo, kodwa olalayo ngesikhathi sokuvuna yindodana ehlazisayo.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Izibusiso zingumqhele womuntu olungileyo. Kodwa ubudlwangudlwangu bugcwele emlonyeni womubi.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Umkhumbulo ngomuntu olungileyo ubusisekile kodwa ibizo lesigangi lizabola.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Abahlakaniphileyo enhliziyweni bayalalela izeluleko, kodwa isiphukuphuku esivala ngomsindo siyadilika.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Umuntu oqotho uhamba engelakwesaba, kodwa ohamba ngezindlela ezigobileyo uzadaluleka.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Lowo oqwayiza ngomona uletha usizi, lesiphukuphuku esivala ngomsindo siyadilika.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Umlomo womuntu olungileyo ungumthombo wokuphila, kodwa ubudlwangudlwangu bugcwele emlonyeni womubi.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Inzondo idunga ingxabano, kodwa uthando lusibekela bonke ububi.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Ukuhlakanipha kufunyanwa ezindebeni zalowo oqedisisayo; kodwa uswazi lwehla emhlane walowo ongezwayo.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Abantu abahlakaniphileyo bayaluqoqa ulwazi, kodwa umlomo wesiwula ugwegwa ukubhidlika.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Inotho yezikhulu ingumuzi wazo ovikelweyo; kodwa ubuyanga buyikudilika kwabampofu.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Inzuzo yabalungileyo iyabaphilisa, kodwa umholo wababi ubalethela ukujeziswa.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Lowo olalela ukuqondiswa utshengisa indlela yokuphila, kodwa lowo oyala ukwelulekwa wedukisa abanye.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Lowo ofihla inzondo yakhe ulendebe ezilamanga, kuthi lowo onyeyayo yisiwula.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Lapho okwande khona amazwi, isono kasisweleki, kodwa lowo ogcina ulimi lwakhe uhlakaniphile.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Ulimi lomuntu olungileyo luyisiliva esikhethiweyo, kodwa inhliziyo yesigangi kayisilutho.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Izindebe zolungileyo ziphilisa abanengi; kodwa iziwula ziyafa ngokuswela ingqondo.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Isibusiso sikaThixo siletha inotho, leyonotho ingabi lahlupho.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Isiwula siyajabula ezenzweni zobubi, kodwa umuntu ozwisisayo uthokoza ngokuhlakanipha.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Lokho akwesabayo omubi kuzamfumana; kodwa lokho akuloyisayo olungileyo uzakuphiwa.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Nxa isiphepho sesikhukhule sedlula, ababi sebedlule, kodwa abalungileyo bagxilile lanini.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Njengeviniga emlonyeni, lentuthu emehlweni, unjalo olesidensi kulabo abamthumayo.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Ukumesaba uThixo kuyengeza ubude bempilo, kodwa iminyaka yababi iyafinyezwa.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Ikusasa yabalungileyo iyikuthokoza, kodwa amathemba ababi aphelela ezeni.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Indlela kaThixo yisiphephelo sabalungileyo, kodwa iyikubhidlika kwalabo abenza okubi.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Abalungileyo kabasiphuleki, kodwa ababi kabayikusala elizweni.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Umlomo womuntu olungileyo ukhupha inhlakanipho, kodwa ulimi oluxhwalileyo luzaqunywa.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Izindebe zabalungileyo ziyakwazi okufaneleyo, kodwa umlomo wezigangi ukhupha izibozi.
