Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
O razan-dreha’ i Selomòo. Mahaehak’ an-drae ty anake karafito, fe mañore an-drene’e ty anadahy gege.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Tsy manjofake ty vara niazo an-kalo-tsere’e, fa mañaha an-kavilasy ty havantañañe.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Tsy apo’ Iehovà ho saliko ty vañoñe, fe aveve’e ty hadrao’ o lo-tserekeo.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Minday hararahañe ty satan-taña migebañe, fe mampañaleale ty fità’ i mavitrikey.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Anake mahihitse ty manontoñe ami’ty asara, fe minday hasalarañe ty anake miroro am-pitatahañe.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Fitahiañe ro añambone’ o vantañeo, fe mañeta-piaroteñe ty vava’ o lo-tserekeo.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Mahahaha ty fitiahiañe o vantañeo, fe hihomake ty añara’ o lo-tserekeo.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Mañaon-dily ty arofo’ o mahihitseo, fe hianto ty gege mitolom-bolañe.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Midraidraitse am-panintsiñañe ty mpañavelo an-kavañonañe, fe ho fohiñe ty mitsontike an-dala mikelokeloke.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Mampioremeñe ty mañieke, vaho ho gorèñe ty gege mivolambolañe.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Tsiritsiriohen-kaveloñe ty falie’ o vañoñeo, fe mañeta-piaroteñe ty vava’ o lo-tserekeo,
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Mitrobo fifandierañe ty falaiñañe, fe mandembeke ze atao fiolàñe ty fikokoañe.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Tendrek’ am-pivimbi’ o mahilalao ty hihitse, fe mañeva ty lambosi’ i po-hilalay ty kobaiñe.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Mañaja hilala o mahihitseo, fe antitotse ty fiantoañe ty vava’ o dagolao.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Kijoly maozatse ty varam-pañaleale; fampiantoañe o rarakeo ty hapoia’iareo.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Havelo ty tambe’ o vantañeo, vaho fandilovañe ty karama’ o lo-tserekeo.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Mañori-dàlan-kaveloñe ty mañaoñ’ anatse, fe mandridrike ty tsy mipaok’endake.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Aman-tsoñy mandañitse ty mañetake falaiñañe, vaho gege ty mampiboele dramotse.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Tsy po-tahiñe ty maro rehake, mahihitse ka ty maha-tam-pivimby.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Volafoty hiringiri’e ty famele’ o vantañeo; fe tsy vente’e ty tro’ o lo-tserekeo.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Mamahañe maro ty fivimbi’ o vantañeo, fe mampivetrake ty dagola te tsy aman-kilala.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Ty fitahia’ Iehovà ro mampañaleale, vaho tsy tovoña’e anahelo.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Fihisà’ ty seretse ty mikilily, fe hihitse ty ho amy t’indaty mahilala.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Hifetsak’ amy lo-tserekey ty ihembaña’e, fe hatolotse amy vantañey ty fisalalà’e.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Ie misaok’ añe ty talio, tsy eo ka i lo-tserekey, fe mijadoñe nainai’e o vañoñeo.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Hoe kile amo fihitsikeo, naho hatoeñe amo fihainoo, ty tembo amo mpañirak’ azeo.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Fañalavañe andro ty fañeveñañe am’ Iehovà, fe ho tomoreñe ty tao’o lo-tserekeo.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Hafaleañe ty fisalala’o vantañeo, fe ho modo ty fitamà’ o lo-tserekeo.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Rova maozats’ amo mahitio ty làla’ Iehovà, f’ie firotsahañe amo mpanao ratio.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Le lia’e tsy hasiotse o vantañeo, fe tsy himoneña’ o tsereheñeo i taney.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Mamoa hihitse ty falie’ o vañoñeo, fe haitoañe ty lela mitera.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Apota’ ty fivimbi’ o mahitio ze mete akareñe, fe mengoke ty vava’ o lo-tserekeo.
