Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Engero za Sulemaani: Omwana ow’amagezi asanyusa kitaawe; naye omwana omusirusiru anakuwaza nnyina.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Eby’obugagga ebifuniddwa mu makubo amakyamu tebirina kye bigasa, naye abatuukirivu banunulwa okuva mu kufa.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Mukama taalekenga mutuukirivu we kufa njala, naye aziyiza abakozi b’ebibi okufuna bye beetaaga.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Emikono emigayaavu gyavuwaza, naye emikono eminyiikivu gireeta obugagga.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Omuvubuka ow’amagezi akungulira mu biseera ebituufu, naye oyo eyeebakira mu biro eby’okukunguliramu mwana aswaza ennyo.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Omukisa gubeera ku mutwe gw’omutuukirivu, naye akamwa k’omukozi w’ebibi kajjula obukambwe.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Omutuukirivu anajjukirwanga n’essanyu, naye erinnya ly’omubi linaavundanga.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Alina omutima ogw’amagezi agondera ebiragiro, naye omusirusiru ayogerayogera, azikirizibwa.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Atambulira mu bwesimbu y’atambula emirembe, naye akwata amakubo amakyamu alitegeerebwa.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Oyo atta ku liiso ng’akweka amazima aleeta ennaku, n’omusirusiru ayogerayogera alizikirizibwa.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Akamwa ak’omutuukirivu nsulo ya bulamu, naye akamwa k’omukozi w’ebibi kajjula bulabe.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Obukyayi buleeta enjawukana, naye okwagala kubikka ku bibi bingi.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Amagezi gasangibwa ku mimwa gy’oyo alina okutegeera, naye omuggo gukangavvula oyo atamanyi kusalawo bulungi.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Abantu ab’amagezi batereka okumanya, naye akamwa k’omusirusiru kaaniriza kuzikirira.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Obugagga bw’omugagga kye kibuga kye ekiriko ebigo, naye obwavu kwe kuzikirira kw’omwavu.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Empeera y’omutuukirivu bulamu, naye empeera y’omukozi w’ebibi emuleetera kubonerezebwa.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Oyo assaayo omwoyo eri okubuulirirwa aba mu kkubo ery’obulamu, naye oyo atassaayo mwoyo ku kunenyezebwa aleetera abalala okuwaba.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Oyo akisa obukyayi alina emimwa egirimba, era omuntu akonjera, musirusiru.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Mu bigambo ebingi temubula kwonoona, naye akuuma olulimi lwe aba wa magezi.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Olulimi lw’omutuukirivu ffeeza ya muwendo, naye omutima gw’omukozi w’ebibi gugasa katono.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Ebigambo by’omutuukirivu biriisa abantu bangi, naye abasirusiru bazikirira olw’okubulwa amagezi.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Omukisa gwa Mukama guleeta obugagga era tagwongerako buyinike.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Omusirusiru asanyukira okukola ebibi, naye omuntu alina okutegeera asanyukira eby’amagezi.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Omukozi w’ebibi ky’atayagala kirimutuukako, naye abatuukirivu bye baagala biribaweebwa.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Embuyaga bw’ejja, abakozi b’ebibi batwalibwa, naye abatuukirivu banywera emirembe gyonna.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Ng’omususa bwe gunyeenyeza amannyo, n’omukka nga bwe gubalagala mu maaso, n’omugayaavu bw’abeera bw’atyo eri abamutuma.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Okutya Mukama kuwangaaza omuntu, naye emyaka gy’ababi girisalibwako.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Essuubi ly’abatuukirivu livaamu ssanyu, naye okusuubira kw’abakozi b’ebibi tekulivaamu kantu.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Ekkubo lya Mukama kye kiddukiro ky’abatuukirivu, naye abakozi b’ebibi libasaanyaawo.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Abatuukirivu tebajjululwenga ennaku zonna, naye abakozi b’ebibi tebalisigala mu nsi.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Akamwa k’omutuukirivu koogera eby’amagezi, naye olulimi olwogera eby’obubambavu lulisalibwamu.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Emimwa gy’omutuukirivu gyogera ebisaanidde; naye emimwa gy’omukozi w’ebibi gyogera eby’obubambavu.
