Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Amsal-amsal Salomo. Anak yang bijak mendatangkan sukacita kepada ayahnya, tetapi anak yang bebal adalah kedukaan bagi ibunya.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Harta benda yang diperoleh dengan kefasikan tidak berguna, tetapi kebenaran menyelamatkan orang dari maut.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
TUHAN tidak membiarkan orang benar menderita kelaparan, tetapi keinginan orang fasik ditolak-Nya.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Tangan yang lamban membuat miskin, tetapi tangan orang rajin menjadikan kaya.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Siapa mengumpulkan pada musim panas, ia berakal budi; siapa tidur pada waktu panen membuat malu.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Berkat ada di atas kepala orang benar, tetapi mulut orang fasik menyembunyikan kelaliman.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Kenangan kepada orang benar mendatangkan berkat, tetapi nama orang fasik menjadi busuk.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Siapa bijak hati, memperhatikan perintah-perintah, tetapi siapa bodoh bicaranya, akan jatuh.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Siapa bersih kelakuannya, aman jalannya, tetapi siapa berliku-liku jalannya, akan diketahui.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Siapa mengedipkan mata, menyebabkan kesusahan, siapa bodoh bicaranya, akan jatuh.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Mulut orang benar adalah sumber kehidupan, tetapi mulut orang fasik menyembunyikan kelaliman.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Kebencian menimbulkan pertengkaran, tetapi kasih menutupi segala pelanggaran.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Di bibir orang berpengertian terdapat hikmat, tetapi pentung tersedia bagi punggung orang yang tidak berakal budi.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Orang bijak menyimpan pengetahuan, tetapi mulut orang bodoh adalah kebinasaan yang mengancam.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Kota yang kuat bagi orang kaya ialah hartanya, tetapi yang menjadi kebinasaan bagi orang melarat ialah kemiskinan.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Upah pekerjaan orang benar membawa kepada kehidupan, penghasilan orang fasik membawa kepada dosa.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Siapa mengindahkan didikan, menuju jalan kehidupan, tetapi siapa mengabaikan teguran, tersesat.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Siapa menyembunyikan kebencian, dusta bibirnya; siapa mengumpat adalah orang bebal.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Di dalam banyak bicara pasti ada pelanggaran, tetapi siapa yang menahan bibirnya, berakal budi.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Lidah orang benar seperti perak pilihan, tetapi pikiran orang fasik sedikit nilainya.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Bibir orang benar menggembalakan banyak orang, tetapi orang bodoh mati karena kurang akal budi.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Berkat Tuhanlah yang menjadikan kaya, susah payah tidak akan menambahinya.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Berlaku cemar adalah kegemaran orang bebal, sebagaimana melakukan hikmat bagi orang yang pandai.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Apa yang menggentarkan orang fasik, itulah yang akan menimpa dia, tetapi keinginan orang benar akan diluluskan.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Bila taufan melanda, lenyaplah orang fasik, tetapi orang benar adalah alas yang abadi.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Seperti cuka bagi gigi dan asap bagi mata, demikian si pemalas bagi orang yang menyuruhnya.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Takut akan TUHAN memperpanjang umur, tetapi tahun-tahun orang fasik diperpendek.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Harapan orang benar akan menjadi sukacita, tetapi harapan orang fasik menjadi sia-sia.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Jalan TUHAN adalah perlindungan bagi orang yang tulus, tetapi kebinasaan bagi orang yang berbuat jahat.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Orang benar tidak terombang-ambing untuk selama-lamanya, tetapi orang fasik tidak akan mendiami negeri.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Mulut orang benar mengeluarkan hikmat, tetapi lidah bercabang akan dikerat.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Bibir orang benar tahu akan hal yang menyenangkan, tetapi mulut orang fasik hanya tahu tipu muslihat.
