Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Dagiti proverbio ni Solomon. Paragsaken ti maysa a nasirib nga anak ti amana ngem ti maag nga anak ket mangted iti ladingit iti inana.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Awan pateg dagiti gameng a naurnong babaen iti kinadangkes, ngem ti panagaramid iti nalinteg ket iyadayonaka iti patay.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Saan nga ipalubos ni Yahweh a mabisinan dagiti agar-aramid iti nalinteg, ngem paayenna dagiti kalikagum dagiti nadangkes.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Ti nasadut nga ima ti mangpapanglaw iti maysa a tao, ngem ti ima ti nagaget a tao ket makagun-od kadagiti kinabaknang.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Ti nasirib nga anak ket agur-urnong iti apit iti kalgaw, ngem nakababain para kenkuana ti maturog kabayatan ti panagapit.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Dagiti sagut manipud iti Dios ket maited kadagiti agar-aramid iti nalinteg, ngem ti ngiwat ti nadangkes ket kalkalubanna ti kinaranggas.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Parparagsakennatayo ti tao nga agar-aramid iti nalinteg tunggal malagiptayo isuna, ngem madadael ti nagan ti nadangkes.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Awaten dagiti nanakem dagiti bilbilin, ngem madadael ti naariwawa a maag.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Ti agbibiag iti kinapudno ket agbibiag iti kinatalged, ngem ti tao a pagbalbalinenna a killo dagiti wagasna ket masukalanto.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Mangpataud iti ladingit ti tao nga kumanidday, ngem madadael ti naariwawa a maag.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Ti ngiwat ti agar-aramid iti nalinteg ket burayok ti biag, ngem ti ngiwat ti nadangkes ket ilemlemmengna ti kinaranggas.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Ti gura ket mangpataud kadagiti riri, ngem abbongan ti ayat ti amin a nagkurangan ti dadduma.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Ti kinasirib ket masarakan kadagiti bibig ti mannakaawat a tao, ngem ti pagbaut ket para iti tao nga awanan pannakaawat.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Dagiti nasirib a tattao ket agiduldulin iti pannakaammo, ngem ti ngiwat ti maag ket mangiyas-asideg iti pannakadadael.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Ti kinabaknang ti nabaknang a tao ket isu ti maiyarig a siudadna a nasarikedkedan; ti kinapanglaw dagiti nakurapay ti mismo a pakadadaelanda.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Ti tangdan dagiti agar-aramid iti nalinteg ket agturong iti biag; ti magun-od dagiti nadangkes ti mangiturong kadakuada iti pagbasolan.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Adda dalan nga agturong iti biag para iti mangsursurot iti panangdisiplina, ngem maiyaw-awan ti manglaksid iti panangtubngar.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Ti siasinoman a mangilimed iti gurana ket addaan iti ulbod a bibig, ken ti siasinoman a mangiwarwaras iti pammadakes ket maag.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
No adda adu a sasao, saan a maawan ti panagsalungasing, ngem masirib ti siasinoman a naannad kadagiti ibagbagana.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Ti agar-aramid iti nalinteg ket maiyarig iti puro a pirak ti dilana; bassit laeng ti pategna iti puso ti nadangkes.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Dagiti bibig ti agar-aramid iti nalinteg ket adu ti mataraonanna, ngem dagiti maag ket matay gapu iti kinakurang ti ammoda.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Dagiti nasayaat a sagut ni Yahweh ket mangmangted iti kinabaknang ken saanna dagitoy a nayunan iti rigat.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Ti kinadangkes ket ay-ayam nga ay-ayamen dagiti maag, ngem ti kinasirib ket pakaragsakan ti tao a mannakaawat.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Ti pagbutbutngan ti nadangkes ket dumtengto kenkuana, ngem ti tarigagay ti nalinteg ket maitedto kenkuana.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Dagiti nadangkes ket maiyarig iti lumablabas a bagio, ket agpukawen, ngem dagiti agar-aramid iti nalinteg ket pundasion nga agpaut iti agnanayon.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Kas iti suka kadagiti ngipen ken asuk kadagiti mata, kasta ti sadut kadagiti mangibabaon kenkuana.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Ti panagbuteng kenni Yahweh ket mangpaatiddog iti biag, ngem umababa dagiti tawtawen dagiti nadangkes.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Ti namnama dagiti agar-aramid iti nalinteg ket isu ti rag-oda, ngem umababa dagiti tawtawen dagiti nadangkes.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Salsalakniban ti wagas ni Yahweh dagiti napudno, ngem pakadadaelan daytoy para kadagiti nadangkes.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Saan a pulos a mapukaw dagiti agar-aramid iti nalinteg, ngem dagiti nadangkes ket saan nga agtalinaed iti daga.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Ti bunga ti kinasirib ket agtaud iti ngiwat dagiti agar-aramid iti nalinteg, ngem maputedto ti ballikog a dila.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Ammo dagiti bibig dagiti agar-aramid iti nalinteg no ania ti makaay-ayo, ngem ti ngiwat dagiti nadangkes, ammoda no ania ti ballikog.
