Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Karin maganar Solomon. Ɗa mai hikima yakan kawo wa mahaifinsa farin ciki, amma wawan ɗa kan sa wa mahaifiyarsa baƙin ciki.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Dukiyar da aka samu a hanyar da ba tă dace ba, ba ta da albarka, amma adalci kan ceci mutum daga mutuwa.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Ubangiji ba ya barin mai adalci da yunwa amma yakan lalace burin mugu.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Ragwanci kan sa mutum yă zama matalauci, amma aiki tuƙuru kan ba da dukiya.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Shi da ya tattara hatsi da rani ɗa ne mai hikima, amma shi da yakan yi barci a lokacin girbi ɗa ne wanda ya zama abin kunya.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Albarka kan zauna a kan mai adalci kamar rawani, amma rikici kan sha bakin mugu.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Tunawa da mai adalci albarka ne amma sunan mugu zai ruɓe.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Mai hikima a zuciya yakan yarda da umarni amma surutun wawa kan kai ga lalaci.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Mai mutunci yana tafiya lafiya, amma shi da yake tafiya a karkatattun hanyoyi za a kama shi.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Shi da ya ƙyifta ido da mugunta kan jawo baƙin ciki surutun wawa kuma kan zo da lalaci.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Bakin adali maɓulɓulan rai ne, amma kalmar mugun takan ɓoye makircinsa.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Ƙiyayya kan haddasa wahala, amma ƙauna kan rufe dukan laifofi.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Ana samun hikima a leɓunan masu fahimi, amma bulala domin bayan marasa azanci ne.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Mai hikima kan yi ajiyar sani, amma bakin wawa kan gayyaci lalaci.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Dukiyar masu arziki yakan zama mafakar birninsu, amma talauci shi ne lalacin matalauci.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Hakkin adalai kan kawo musu rai, amma albashin mugaye kan kawo musu hukunci.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Duk wanda ya mai da hankali ga horo kan nuna hanyar rai, amma duk wanda ya ƙyale gyara kan sa waɗansu su kauce.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Duk wanda ya ɓoye ƙiyayyarsa yana da ƙarya a leɓunansa, duk kuma wanda yake baza ƙarairayi wawa ne.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Sa’ad da magana ta yi yawa, ba a rasa zunubi a ciki, amma shi da ya ƙame harshensa mai hikima ne.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Harshen adali azurfa ce zalla, amma zuciyar mugu ba ta da wani amfani.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Leɓunan adalai kan amfane yawanci, amma wawa kan mutu saboda rashin azanci.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Albarkar Ubangiji kan kawo wadata, ba ya kuma ƙara wahala a kai.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Wawa yakan ji daɗi halin mugunta, amma mutum mai fahimi kan ji daɗin hikima.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Abin da mugu ke tsoro shi ne zai same shi; abin da adali ke bukata yakan sami biyan bukata.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Sa’ad da hadiri ya taso, yakan watsar da mugaye, amma adalai za su tsaya daram har abada.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Kamar yadda ruwan tsami yake ga haƙora hayaƙi kuma ga idanu, haka malalaci yake ga wanda ya aike shi.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Tsoron Ubangiji kan ƙara tsawon rai, amma akan gajartar da shekarun mugaye.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Abin da adali yake sa rai yakan kai ga farin ciki, amma sa zuciyar mugu ba ya haifar da kome.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Hanyar Ubangiji mafaka ce ga adalai amma lalaci ne ga waɗanda suke aikata mugunta.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Ba za a taɓa tumɓuke masu adalci ba, amma mugaye ba za su ci gaba da kasance a ƙasar ba.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Bakin adalai kan fitar da hikima, amma za a dakatar da mugun harshe.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Leɓunan adalai sun san abin da ya dace, amma bakunan mugaye sun san abin da yake mugu ne kawai.
