< Приповісті 10 >
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Le fils sage réjouit son père; le fils insensé est le chagrin de sa mère.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Les trésors ne serviront de rien aux pervers; mais l'équité délivrera de la mort.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Le Seigneur ne laissera pas mourir de faim l'âme du juste; mais Il détruira la vie des impies.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
L'indigence abaisse l'homme; mais des mains fortes enrichissent. Le fils bien enseigné sera sage, et il se fera servir par l'insensé.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Le fils prudent n'a point à souffrir de la grande chaleur; mais le fils pervers est un épi consumé par le vent pendant la moisson.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
La bénédiction du Seigneur est sur la tête du juste; mais des deuils imprévus couvrent la tête des impies.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
La mémoire des justes a la louange pour elle; mais le nom des impies s'éteint.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Le sage recueille les commandements en son cœur; mais l'homme aux lèvres indiscrètes prend des détours et trébuche.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Celui qui marche en sa simplicité, marche avec confiance; celui qui se détourne dans ses voies sera découvert.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Celui qui approuve d'un regard rusé prépare toute sorte de chagrins aux hommes; mais celui qui réprimande avec franchise est un pacificateur.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Il y a une source de vie dans la main du juste; mais la perdition est cachée dans la bouche des impies.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
La haine suscite la discorde; l'amitié protège tous ceux qui n'aiment point les querelles.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Celui dont les lèvres professent la sagesse frappe d'une verge l'homme privé de sens.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Les sages cachent leur science; mais la bouche du téméraire le conduit à la confusion.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
La fortune des riches est leur forteresse, et la pauvreté est pour les impies le brisement du cœur.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Les œuvres des justes donnent la vie; mais les fruits des impies sont autant de péchés.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
L'instruction garde droites les voies de la vie; mais l'instruction superficielle égare.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Les paroles bien mesurées recèlent la haine; mais ceux qui se répandent en injures sont des plus insensés.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Par la multitude des paroles, tu n'éviteras pas le péché; par la discrétion des lèvres, tu seras sage.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
La langue du juste est de l'argent pur; mais le cœur de l'impie est sans valeur.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Les lèvres des justes savent des vérités sublimes; les insensés meurent dans l'indigence.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
La bénédiction du Seigneur est sur la tête du juste; elle l'enrichit, et il ne s'y joindra aucune tristesse de cœur.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
L'insensé fait le mal en riant; la sagesse de l'homme enfante la prudence.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
L'impie est emporté dans sa perdition; mais le désir du juste est exaucé.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Comme la tempête passe, ainsi l'impie disparaît; le juste s'en détourne, et il est sauvé pour tous les siècles.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Comme le fruit vert nuit aux dents et la fumée aux yeux, de même l'iniquité nuit aux injustes.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
La crainte du Seigneur multiplie les jours; mais les années des impies sont abrégées.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
La joie du juste est durable; l'espérance des impies périra.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
La crainte du Seigneur est la forteresse du saint; mais l'affection vient à ceux qui font le mal.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Le juste ne se relâchera jamais; mais les impies n'habiteront pas la terre.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
La bouche du juste distille la sagesse; la langue des impies périra.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Les lèvres du juste distillent la grâce; la bouche des impies, la perversité.