Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Salomos Ordsprog. Viis Søn glæder sin Fader, taabelig Søn er sin Moders Sorg.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Gudløsheds Skatte gavner intet, men Retfærd redder fra Død.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
HERREN lader ej en retfærdig sulte, men gudløses Attraa støder han fra sig.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Doven Haand skaber Fattigdom, flittiges Haand gør rig.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
En klog Søn samler om Somren, en daarlig sover om Høsten.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Velsignelse er for retfærdiges Hoved, paa Uret gemmer gudløses Mund.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Den retfærdiges Minde velsignes, gudløses Navn smuldrer hen.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Den vise tager mod Paabud, den brovtende Daare styrtes.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Hvo lydefrit vandrer, vandrer trygt; men hvo der gaar Krogveje, ham gaar det ilde.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Blinker man med Øjet, volder man ondt, den brovtende Daare styrtes.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Den retfærdiges Mund er en Livsens Kilde, paa Uret gemmer gudløses Mund.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Had vækker Splid, Kærlighed skjuler alle Synder.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Paa den kloges Læber finder man Visdom, Stok er til Ryg paa Mand uden Vid.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
De vise gemmer den indsigt, de har, Daarens Mund er truende Vaade.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Den riges Gods er hans faste Stad, Armod de ringes Vaade.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Den retfærdiges Vinding tjener til Liv, den gudløses Indtægt til Synd.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
At vogte paa Tugt er Vej til Livet, vild farer den, som viser Revselse fra sig.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Retfærdige Læber tier om Had, en Taabe er den, der udspreder Rygter.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Ved megen Tale undgaas ej Brøde, klog er den, der vogter sin Mund.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Den retfærdiges Tunge er udsøgt Sølv, gudløses Hjerte er intet værd.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Den retfærdiges Læber nærer mange, Daarerne dør af Mangel paa Vid.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
HERRENS Velsignelse, den gør rig, Slid og Slæb lægger intet til.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
For Taaben er Skændselsgerning en Leg, Visdom er Leg for Mand med Indsigt.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Hvad en gudløs frygter, kommer over hans Hoved, hvad retfærdige ønsker, bliver dem givet.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Naar Storm farer frem, er den gudløse borte, den retfærdige staar paa evig Grund.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Som Eddike for Tænder og Røg for Øjne saa er den lade for dem, der sender ham.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
HERRENS Frygt lægger Dage til, gudløses Aar kortes af.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Retfærdige har Glæde i Vente, gudløses Haab vil briste.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
For lydefri Vandel er HERREN et Værn, men en Rædsel for Udaadsmænd.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Den retfærdige rokkes aldrig, ikke skal gudløse bo i Landet.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Den retfærdiges Mund bærer Visdoms Frugt, den falske Tunge udryddes.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Den retfærdiges Læber søger Yndest, gudløses Mund bærer Falskheds Frugt.
