Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
En viis Søn glæder sin Fader, men en daarlig Søn er sin Moders Bedrøvelse.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Ugudeliges Liggendefæ gavner intet, men Retfærdighed redder fra Døden.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Herren lader ikke den retfærdiges Sjæl hungre, men de ugudeliges Begærlighed støder han tilbage.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
Den, som arbejder med lad Haand, bliver fattig; men de flittiges Haand gør rig.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Den, som samler om Sommeren, er en klog Søn; den, som sover om Høsten, er en Søn, der gør Skam.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Velsignelser ere over den retfærdiges Hoved, men Vold skjuler de ugudeliges Mund.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Den retfærdiges Ihukommelse er til Velsignelse; men de ugudeliges Navn smuldrer hen.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Den, som er viis af Hjerte, tager imod Budene; men den, som er en Daare i sin Mund, styrtes.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
Den, som vandrer i Oprigtighed, vandrer tryggelig; men den, som gaar Krogveje, bliver røbet.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Den, som giver Vink med Øjet, foraarsager Krænkelse; og den, som er en Daare i sin Mund, styrtes.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Den retfærdiges Mund er Livets Kilde, men Vold skjuler de ugudeliges Mund.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Had opvækker Trætter, men Kærlighed skjuler alle Overtrædelser.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Paa den forstandiges Læber findes Visdom; men en Kæp er for den uforstandiges Ryg.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
De vise gemme paa Kundskab; men for Daarens Mund er Undergang nær.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Den riges Gods er hans faste Stad; men de fattiges Armod er deres egen Undergang.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
Den retfærdiges Løn er til Livet; den ugudeliges Indtægt er til Synd.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
At bevare Tugt er Vej til Livet; men den, som lader Tilrettevisning fare, vildleder.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Den, som dølger Had, har falske Læber, og den, som bringer ondt Rygte ud, er en Daare.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Hvor mange Ord ere, der lader Overtrædelse ikke af; men den, som sparer sine Læber, er klog.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Den retfærdiges Tunge er udsøgt Sølv; de ugudeliges Hjerte er intet værd.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Den retfærdiges Læber nære mange; men ved den uforstandige dø Daarer.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Herrens Velsignelse gør rig, og han føjer ikke Smerte til den.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Det er for Daaren som en Leg, naar han gør en skændig Ting; men den forstandige Mand har Visdom.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Hvad den ugudelige frygter for, det skal komme over ham; men de retfærdiges Begæring skal Gud give ham.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Naar Hvirvelvinden farer forbi, saa er den ugudelige ikke mere; men en retfærdig har en evig Grundvold.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Som Eddike er for Tænderne, og som Røg er for Øjnene, saa er den lade for dem, som udsende ham.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Herrens Frygt lægger Dage til; men de ugudeliges Aar forkortes.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
De retfærdiges Forventelse er Glæde, men de ugudeliges Haab forgaar.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
En fast Borg er Herrens Vej for den retskafne, men Fordærvelse for dem, som gøre Uret.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Den retfærdige skal ikke rokkes evindelig; men de ugudelige skulle ikke bo i Landet.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Den retfærdiges Mund fremfører Visdom, men den Tunge, som taler forvendte Ting, skal udryddes.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
Den retfærdiges Læber kende, hvad der er velbehageligt, men de ugudeliges Mund fremfører forvendte Ting.
