< Приповісті 10 >
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.