Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Palabras sabias de Salomón, hijo de David, rey de Israel.
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
Para tener conocimiento de la enseñanza sabia; para ser claro acerca de las palabras de la razón:
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
Para ser entrenado en los caminos de la sabiduría, en la rectitud y en juzgar el comportamiento verdadero y recto:
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
Para hacer sagaces a los ingenuos, y para darle al joven conocimiento, y un propósito serio:
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
El hombre sabio, al escuchar, obtendrá un mayor aprendizaje, y los actos del hombre de buen sentido serán guiados sabiamente:
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
Para obtener el sentido de dichos sabios, y de las palabras de los sabios y sus dichos secretos.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
El temor del Señor es el comienzo del conocimiento; pero los necios no tienen uso para la sabiduría y la enseñanza.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Hijo mío, presta oído al entrenamiento de tu padre, y no abandones la enseñanza de tu madre:
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Porque serán corona de gracia para tu cabeza, y adornos de cadenas alrededor de tu cuello.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Hijo mío, si los pecadores te sacarán del camino correcto, no vayas con ellos.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
Si dicen: Ven con nosotros; hagamos designios contra el bien, esperando en secreto a los rectos, sin causa;
Los tragaremos vivos a los hombres rectos, como se traga la muerte a quienes caen en el sepulcro; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
Los bienes de gran precio serán nuestros, nuestras casas estarán llenas de riqueza;
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
Aproveche tu oportunidad con nosotros, y todos tendremos una bolsa de dinero:
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
Hijo mío, no vayas con ellos; mantén tus pies alejados de sus caminos:
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Porque sus pies corren tras el mal, y se apresuran a quitarle la vida a un hombre.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
En verdad, para nada sirve la red extendida ante los ojos del pájaro:
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
Y están secretamente esperando su sangre y preparándose destrucción para sí mismos.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Tal es el destino de todos los que van en busca de ganancias; le quita la vida a sus dueños.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
La sabiduría está clamando en la calle; su voz es fuerte en los lugares abiertos;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
Sus palabras están sonando en los lugares de reunión, y en las puertas de la ciudad:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
¿Hasta cuándo, ustedes simples, las cosas necias serán queridas para ustedes? y es un placer para los que odian la autoridad? ¿Cuánto tiempo los tontos seguirán odiando el conocimiento?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Vuélvanse a mis correcciones: mira, enviaré el flujo de mi espíritu sobre ustedes, y les haré saber mis palabras.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Porque tus oídos estaban cerrados a mi voz; nadie prestó atención a mi mano estirada;
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
Ustedes rechazaron mis consejos, y no tendrían nada que ver con mis correcciones:
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
En el día de tu angustia me reiré; Y me burlaré de tu miedo;
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
Cuando te sobreviene tu temor, como tormenta, y tu angustia como viento impetuoso; cuando el dolor y la tristeza vienen sobre ti.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Entonces no daré respuesta a sus clamores; buscándome temprano, no me verán:
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Porque aborrecieron el conocimiento, y no entregaron sus corazones al temor de Jehová:
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
No deseaban mi enseñanza, y mis palabras de protesta no fueron nada para ellos.
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
Así que el fruto de su camino será su alimento, y con los designios de sus corazones se llenarán.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Porque el retorno de lo simple de la enseñanza será la causa de su muerte, y la paz de los necios será su destrucción.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
Pero el que me escuchará tomará su descanso a salvo, viviendo en paz sin temor al mal.
